Щороку в Україні проводять переведення годинника: на годину вперед навесні та на годину назад – восени. Цей процес відомий як зміна зимового і літнього часу. Попри деякі спірні питання щодо впливу цього зсуву на здоров’я, відмовитися від нього наразі неможливо.
У 2024 році перехід на літній час в Україні заплановано на неділю, 31 березня. Цього дня о третій годині ночі за київським часом стрілки годинника потрібно буде перевести на одну годину вперед, до четвертої години ранку.
Смартфони, ноутбуки та інші сучасні гаджети зазвичай автоматично переходять на новий час, якщо у вас в налаштуваннях виставлено правильний часовий пояс та ці пристрої мають доступ до Інтернету. Однак, старі кнопкові телефони, механічні годинники, побутова техніка з вбудованими годинниками та інша техніка потребують ручного переведення. Тому, якщо вам недільного ранку потрібно на роботу, пам’ятайте по ці особливості та вручну звечора коригуйте час на механічних годинниках.
Восени у 2023 році українці перейшли за зимовий час 29 жовтня, тобто в останню неділю жовтня. Ці переведення здійснюються відповідно до Постанови Уряду № 509 від 1996 року. У тексті документа йдеться: “Запровадити на території України такий порядок обчислення часу: час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад”.
Однак, процедура переходу на літній та зимовий час була заснована в Україні ще за часів Радянського Союзу.
Чому ми й досі переходимо на літній та зимовий час?
Перехід на літній та зимовий час виник у період історії, коли енергозбереження було важливим завданням для багатьох країн. Ця практика мала на меті зменшити споживання електрики шляхом оптимізації використання природного світла. Вважалося, що перехід на літній час влітку дозволяє людям більше користуватися світлом після робочих годин, у такий спосіб зменшуючи потребу в штучному освітленні вечорами.
На офіційному порталі Мінекономіки підкреслюють: “Час, чинний в Україні взимку, є природним для території нашої держави, і відповідає її географічному положенню, а в період з останньої неділі березня по останню неділю жовтня запроваджується літній час з метою ефективного використання світлої частини доби”.
Попри те, що сучасні дослідження неоднозначно вказують на ефективність цієї практики у сучасних умовах, перехід на літній та зимовий час продовжується також з історичних причин і традицій. Деякі країни вже розглядають можливість скасування цієї практики або зміни системи переходу на іншу, але поки що багато з них продовжують застосовувати старий перехід.
Так, у 2020 році на Урядовому вебпорталі з’явився проєкт Закону №4201 щодо обчислення часу в Україні, який був ініційований Русланом Стефанчуком. Цей документ передбачав відмову від щорічного переходу на літній та зимовий час. Замість цього в законопроєкті було запропоновано закріпити на території України єдиний час – UTC+2. Ця ініціатива спрямована на спрощення режиму обчислення часу та скасування дворазових змін часу протягом року. Це може сприяти полегшенню адаптації громадян до єдиного стандарту часу та спрощенню адміністративних процедур у зв’язку зі змінами годин. Однак, цей законопроєкт не отримав достатньої підтримки, тому не був прийнятий.
Як зміна часу впливає на людський організм?
Перехід на літній та зимовий час може негативно впливати на людський організм через зміни у добовому ритмі. Організм людини реагує на ці зміни, оскільки “внутрішній годинник”, синхронізуються із зовнішніми змінами у світловому циклі.
Перехід на літній час, коли стрілки годинника переводяться на годину вперед, зазвичай особливо важкі. Це призводить до скорочення часу сну, тому люди можуть відчувати труднощі із засинанням, а також під час раннього підйому. Згодом це може проявитись у відчутті втоми та дратівливості, доки організм не звикне до змін.