В один прекрасний день Любаша побачила сусідку-стареньку і вирішувала з нею привітатися, але та лише окинула її злим поглядом і попрямувала ще швидше.
Пелагея все життя в селі прожила одна і ні з ким не спілкувалася. Та й селяни до неї ставилися, як до порожнього місця, ніби остерігалися її. А ось Люба мала три сини і жила зі старенькою матір’ю, сім’я ледве зводила кінці з кінцями.
Дівчина була дуже доброю і привітною з усіма людиною. І одного разу вона запитала у своєї матері, чому всі уникають Пелагею, на що та лише огризнулася і порадила не забивати голову дурницями, адже у неї маленькі діти, та й вона не вічна.
Зима в селі виявилася суворою. Одним холодним днем дівчина вирушила в магазин за продуктами, але тут згадала, що давно не бачила сусідку. Люба вирішила зайти до неї і перевірити чи все добре. Пелагея здивувалася побачивши на порозі юну сусідку.
“Ви на мене не гнівайтесь. Я просто не бачила вас давно, ось і захвилювалася. До речі, я в магазин йду. Може щось купити потрібно?”,- посміхнулася дівчина.
Пелагея була приємно здивована такою увагою сусідки і попросила її купити борошно і соняшникову олію.
Люба ще навіть не здогадувалася, що всього через місяць у неї настане важкі і голодні часи. А вони і настали, літня мама дівчини померла і Любаша залишилася зовсім одна з трьома маленькими дітьми в старій і холодній хатині з дірявим дахом. Грошей не залишилося зовсім, адже до цього сім’я жила на пенсію бабусі.
Любі терміново треба було йти на роботу, але дітей ні з ким було залишити. Тут то молода жінка відчула повну безвихідь.
мати одиначка, ілюстративне фото з вільних джерел
Одного разу до неї в двері постукали. На порозі стояла Пелагея. Сусідка занепокоїлася за Любу, адже та давно її не відвідувала. Люба розплакалася і розповіла про свою біду старенькій, на що та наказовим тоном сказала їм переїхати жити до неї до весни.
Вже живучи у сусідки Люба дізналася, що вони родичі. Пелагея доводитися дівчині тіткою. Виявилося, що давним-давно їх сім’я належала до багатого роду поміщиків, але одного разу два рідних брата через спадщину батька стали ворогами, що і посварило сім’ю на багато років. Але вже після смерті матері Люби Пелагея вирішила розповісти правду племінниці, адже вона побачила, що дівчина відрізняється від родичів.
Але і на цьому сюрпризи не закінчилися. Виявилося, що Пелагеї вдалося зберегти частину колишнього багатства сім’ї і вона закопала його в своєму саду. Старенька вирішила все віддати молодій матері-одиначці, адже їй воно потрібніше. Вже на наступний день Пелагея викопала в саду скриню в якій знаходилися фамільні прикраси і кілька злитків золота.
На виручені гроші з золота Люба купила хороший і великий будинок в сусідньому селі, куди вона незабаром і переїхала, так само забравши з собою свою тітоньку Пелагею. Життя налагодилося.