Святковий для всієї країни день 24 серпня 2024 року став ще й знаковим днем для України: Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №8371, який фактично забороняє діяльність Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) на території країни.
Цей крок став логічним продовженням багатомісячних обговорень та суперечок навколо ролі та впливу УПЦ МП, пов’язаної з державою-агресором, в Україні. Законопроєкт, який отримав широку підтримку в парламенті та в суспільстві, був розроблений у відповідь на вимогу суспільства та політичних сил убезпечити країну від можливих загроз, що походять від релігійних організацій, які підтримують росію в її агресії проти України.
Докладніше про те, що Зеленський підписав закон про заборону московської церкви України, повідомляється на сайті Верховної Ради.
Документ, підписаний Президентом, повернули до парламенту з його підписом і офіційно набуде чинності через 30 днів після публікації. Таким чином, з початку його дії УПЦ МП буде зобов’язана розірвати усі зв’язки з російською Православною Церквою (РПЦ) протягом дев’яти місяців. Цей період надано для того, щоб релігійні громади могли ухвалити відповідні рішення та внести зміни до своєї діяльності. Інакше вони зіштовхнуться із правовими наслідками, передбаченими новим законодавством.
Законопроєкт про заборону УПЦ МП було ухвалено Верховною Радою 20 серпня, отримавши 265 голосів “за” з різних фракцій парламенту. Це рішення стало результатом тривалих дебатів, які супроводжувалися як підтримкою, так і опором окремих політичних сил. Цікаво, що раніше обговорення цього питання було відкладено через блокування трибуни парламенту, що стало наслідком напруженої ситуації навколо цього законопроєкту. У результаті Верховна Рада подолала всі перешкоди та підтримала ініціативу, яка, на думку її прихильників, забезпечить безпеку та стабільність у країні в умовах війни, що триває.
Варто зазначити, що законопроєкт №8371 не лише забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із державою-агресором, а й запроваджує чіткі критерії для визначення таких зв’язків. Крім того, він надає державним органам повноваження контролювати дотримання нових норм і, за необхідності, вживати заходів щодо організацій, які не виконають вимог закону. Це нововведення націлене на запобігання можливим спробам обходу закону та захист національних інтересів України.
Підписання цього закону наголошує на рішучості української держави протистояти будь-яким формам впливу з боку росії, у тому числі через релігійні організації. В умовах військового конфлікту цей крок є важливим елементом стратегії щодо зміцнення суверенітету та національної безпеки. Держава прагне мінімізувати ризики, пов’язані з діяльністю структур, які можуть бути використані для просування ворожих інтересів або дестабілізації внутрішньої ситуації в країні.
Важливо наголосити на тому, що УПЦ МП, як і інші релігійні організації, тепер перебуває перед вибором: або відповідати новим законодавчим вимогам, або припинити свою діяльність в Україні. Для цього їм надано дев’ятимісячний термін, протягом якого мають бути повністю розірвані зв’язки із РПЦ. А якщо ні, то релігійні громади зіткнуться з наслідками, передбаченими новим законом.
Загалом, ухвалений закон є значним кроком на шляху до зміцнення незалежності України та захисту її національних інтересів. Він ясно демонструє, що українське керівництво готове вживати жорстких, але необхідних заходів для захисту країни від будь-якого зовнішнього впливу.