Олег Симороз, проаналізувавши законопроєкт про мобілізацію, дійшов висновку, що більшість пропозицій у документі – бутафорія.
Більшість пропозицій у законопроєкті про мобілізацію, ухваленому Радою в першому читанні, – бутафорія.
Таку думку висловив правозахисник, ветеран російсько-української війни Олег Симороз у коментарі виданню “Фокус”.
“Хотілося б побачити щось нове, що мотивує людей довіряти системі. Але я побачив лише маніпуляції та обман. Наприклад, грошове забезпечення для військовослужбовців – у Міноборони згадали, що повернуть додаткову нагороду в розмірі 30 тис. грн. Однак у тексті я побачив, що це маніпуляція – жодних згадок про нагороду немає. А грошове забезпечення у 20 тис. грн точно має супроводжувати додаткова нагорода за участь у бойових діях, це потрібно зафіксувати”, – сказав він.
Що стосується демобілізації через 36 місяців служби, ветеран зазначає, що в документі терміни будуть позначені на Ставці верховним головнокомандувачем.
“Ти подаєш рапорт, і поки Ставка не ухвалить рішення щодо конкретної категорії військовослужбовців, демобілізації не буде. Тобто фактично це може бути більше ніж 36 місяців. До того ж потрібно бути справедливими. Є різниця між начальником групи логістики в тилу і військовослужбовцем в окопі. Я пропонував, щоб безпосередня участь у бойових діях вважалася день за два”, – додав Симороз.
Є у правозахисника зауваження до “рівного військового обліку для всіх”. У законопроєкті пропонують позбавити держслужбовців і силовиків гарантованої відстрочки від служби в ЗСУ. Право на повну бронь можуть втратити працівники Бюро економічної безпеки (БЕБ), Державного бюро розслідувань (ДБР), державної виконавчої служби, прокуратури, Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Служби судової охорони, патронатної служби та Національної поліції. За словами Симороза, ця заява не відповідає дійсності.
“В документі все прописано хитро. На перший погляд, здається, ніби правоохоронців позбавлять права на бронь. Але коли я проаналізував, хто такі держслужбовці, то з’ясував, що зі 140 тисяч співробітників Нацполіції лише 4 тисячі – держслужбовці. Переважно це жінки-діловоди. Слідчі, оперуповноважені, патрульні – всі вони не держслужбовці і за ними зберігається право на бронь”, – продовжує Симороз.
Достатньо зауважень у правозахисника до однієї з ключових норм – електронного кабінету призовника, куди, згідно з документом, ТЦК і СП будуть надсилати електронні повістки.
“Я радий, що в уряді на 100% впевнені, ніби у всіх у нашій країні є смартфони. Я б їм порадив зняти рожеві окуляри і поїздити по регіонах. Але історії з витоком інформації з “Дії”, а також проблеми з Е-голосуванням під час “Євробачення” показали, що не все так гладко з цифровізацією. Я не впевнений, що хочу довіряти свої дані подібній системі”, – зазначає Симороз.
Правозахисник додає, що цифровізація не вирішить проблеми корупції в системі, оскільки для цього потрібна реформа ТЦК і СП.
“Персональні дані обробляють й інші установи, не лише ТЦК і СП. Однак те, що відбувається за зачиненими дверима військкоматів – це жах. У вас забирають телефон на вході, ви не можете вийти з приміщення без підпису уповноваженого працівника військкомату, в системі – тотальна корупція, співробітники не вміють спілкуватися з людьми. Замість військкомів давно потрібно посадити цивільних менеджерів, діловодів, психологів. І зробити весь процес прозорим, а не прикриватися держтаємницею. Є у нас центр адміністративних послуг, а це має бути центр надання військових послуг. Люди повинні довіряти системі. Бачити, що все відкрито. А не те, що заходиш – і телефон з рук вибивають”, – додав він.