Демограф пояснив причини виїзду за кордон занадто великого числа українців.
За перше півріччя цього року з України виїхало 400 тисяч українців, такі цифри оприлюднив у своєму звіті Національний банк України з посиланням на дані ООН. Така кількість, за словами фахівців, має тривожну тенденцію.
Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ зазначає, що, дійсно, цими питаннями опікується Управління верховного комісара ООН у справах біженців.
“Інформація про те, що з України виїхало за останні пів року 400 тисяч людей, збігається з даними нашої Державної прикордонної служби – за перші 6 місяців 2024 року з України виїхало на 400 тисяч громадян більше, ніж в’їхало. Безперечно, що міграційний чинник у нас суттєво впливає на демографічну ситуацію. Наразі, за даними ООН, за кордоном перебуває 6,7 мільйона українських громадян, включно зі згаданими 400 тисяч осіб. Наскільки це точне число – сказати наразі важко, але це тривожна тенденція та дуже великі числа”, – розповідає ТСН.ua Олександр Гладун.
Науковець додає, що важко назвати причини такого зростання зовнішньої міграції.
“Можливо люди бояться того, що зима в Україні буде без електрики і виїжджають тимчасово, поки ситуація не покращиться – таке цілком ймовірно. Але я не виключаю, що виїжджають саме молоді люди до 18 років, які не хочуть йти служити до армії та бояться можливого призову”, – розповідає Олександр Гладун.
Тривожна тенденція
Експерт зауважує, якщо подивитися на статистику минулого року, то за перше півріччя 2023 року від’ємне сальдо міграції становило приблизно 231 тисячу осіб.
“Але несподіванкою стало те, що вже у другому півріччі 2023 року спостерігалося позитивне сальдо міграції, тобто до України за цей період часу приїхало більше людей, ніж виїхало – на 111 тисяч. Тобто минулого року ми мали “мінус” у 120 тисяч. А те, що за перше півріччя 2024 маємо мінус 400 тисяч – дуже велике збільшення”, – розповідає Олександр Гладун.
Демограф пояснив, чому 400 тисяч українців поїхали з України / Колаж ТСН.ua Чому невідомі вік та стать мігрантів?
Вчений додає, що такий відтік українців звісно ж негативно позначиться на економіці України. Але додає, що навряд чи виїхали за кордон саме безробітні громадяни.
“На жаль, ми не знаємо статі та вікової структури тих, хто виїхав. Також невідома їх соціальна структура та статус у зайнятості. Це лише загальне число людей, які виїхали. Я дуже сумніваюсь у версії, що виїхали саме безробітні, бо зараз в Україні багато підприємців кажуть, що їм не вистачає робочих рук. У нас в країні наразі є можливість без проблем влаштуватися на роботу, а через дефіцит робочої сили, заробітні плати потроху навіть зростають. Інша річ, що люди не можуть знайти роботу за своїм фахом, але чи так це насправді – треба проводити окремі дослідження”, – зауважує Олександр Гладун.
Саме тому скласти загальну картину дуже важко, навіть ООН не дає статево-вікової структури тих людей, які виїхали з України через війну.
“Статево-вікову структуру, по дуже укрупнених групах дає Євростат, і лише по країнах Європейського Союзу. Але проблема в тому, що не всі країни надають такі данні щодо статево-вікової структури українських біженців. А це дуже важливий показник, який дає можливість зрозуміти, хто саме виїжджає з країни – люди активного працездатного віку, діти чи пенсіонери. Тому з демографічної точки зору, маємо з цим велику проблему”, – каже вчений.
Через війну втрачаємо людей
Науковець погоджується, що така величезна кількість людей була суттєвим двигуном економіки, бо вони платили податки, сплачували комунальні послуги, були споживачами товарів та послуг.
“Звісно, що такий відтік людей негативно позначиться на економіці країни. Причому зазначу, що це лише дані тих, хто виїхав через західний кордон. А що діється на окупованих Росією територіях, ми досконально не знаємо. Є відомості, що частину людей просто вивозять до Росії, а з інших джерел надходить інформація, що на окуповані території активно завозять людей з РФ. Звісно, що все це створює певні проблеми зараз і ще більші у майбутньому”, – зазначає Олександр Гладун.
Цікаво, що зараз європейські країни припинили або зменшили виплати нашим біженцям. Тому тим, хто виїхав доведеться, як то кажуть, не солодко.
“Деякі країни вже зменшують виплати українцям та проводять політику, аби наші вимушені мігранти працевлаштовувалися у країнах перебування. Така політика відслідковується у багатьох державах Європи. Тобто там хочуть, щоб наші люди не просто отримували кошти, а й щоб шукали роботу, робили свій внесок в економіку тієї країни, де вони перебувають”, – пояснює науковець.
Як було на початку війни?
За словам Олександра Гладуна, поляки ще до війни легалізували перебування українців у себе в країні – вони зацікавлені в тому, щоб наші люди працювали офіційно та сплачували там податки. Для них це краще – є соціальний захист людини, немає сірої чи тіньової зайнятості, де можливі якісь правопорушення чи кримінал.
“Під час війни багато країн, окрім надання притулку та допомоги, дозволили нашим людям працевлаштовуватись, що було практично неможливим у мирний час, бо у кожній країні існують свої певні обмеження та процедури по залученню іноземної робочої сили. Але з початку війни, українцям дозволили їздити практично по всій Європі і працевлаштовуватися без додаткових дозволів. Частина наших людей так і роблять – працюють. І це вигідно цим державам, наприклад, наші вимушені мігранти внесли в економіку Польщі більше коштів, ніж отримали у вигляді виплат”, – зазначає Олександр Гладун.
Він додає, що, наприклад, Чехія ввела свої обмеження для українців: якщо людина має соціальне житло і за нього не сплачує, то повинна обов’язково працевлаштуватися, а якщо цього не зробить за 150 днів, то має платити за житло орендну плату, тобто втрачає право на пільги. Також у Чехії пропонують так звані “підйомні гроші”, якщо людина вирішила повернутися в Україну.
“Війна триває і ще невідомо скільки буде продовжуватися. Тим часом політика європейських країн стає подвійною. З одного боку, вони стимулюють наших мігрантів, щоб люди там залишилися, але працювали, а з іншого – якщо людина не працює, то підштовхують її до працевлаштування або до повернення в Україну. На початку війни усіх приймали – платили українцям кошти, давали житло, а зараз все трохи по-іншому”, – зазначає науковець.
Як українські мігранти впливають на розвиток та економіку ЄС
Звісно, що кожна країна намагається отримати користь від українців. Адже демографічна ситуація у європейських державах, хоч і краща ніж в Україні, але все рівно там відбувається природнє скорочення чисельності населення, триває його старіння.
“Тому ці країни зацікавленні в українцях, особливо у людях активного працездатного та репродуктивного віку і для цього проводять ґрунтовну політику адаптації. Але, як бачимо ця політика змінюється – замість простого “живіть тут”, до “живіть та працюйте”. Зрозуміло, що перше покоління наших вимушених мігрантів глибоке коріння навряд чи там пустять, але зачепитися за певні умови та преференції наші люди можуть, а це вже гірше для нашої демографії та економіки”, – підсумовує Олександр Гладун.