Останні обговорення у парламенті щодо податкової реформи викликають дедалі більше питань та стурбованості. Зокрема, два ключові моменти викликають гострі дискусії: підвищення військового збору та строки набуття чинності нових податкових норм.
Докладніше про те, що українцям заднім числом підвищують податки, повідомляє народний депутат Ярослав Железняк у мережі Telegram.
Суперечки про те, який податок ефективніший і справедливіший – військовий збір чи ПДВ – не вщухають уже довгий час. Кожен із цих податків має свої особливості та прихильників. Однак у поточних умовах, коли держава потребує додаткових фінансових ресурсів для забезпечення оборони та соціальної сфери, питання стоїть особливо гостро.
Ще гострішим питанням є пропозиція запровадити нові податкові норми заднім числом. Тобто якщо закон про підвищення податків буде прийнято, наприклад, у середині жовтня, то його дія пошириться на весь жовтень.
Як це працюватиме на практиці?
Уявімо таку ситуацію: 14-15 жовтня роботодавці виплачують своїм співробітникам аванс. Відповідно до чинного законодавства, із цієї суми утримується військовий збір у розмірі 1,5%. Однак якщо закон про підвищення військового збору набуде чинності 15 жовтня, то з 1 жовтня ставка військового збору складе вже 5%.
Виникає питання: як бути з авансом, який було виплачено до набрання чинності новим законом? Мінфін пропонує наступний механізм: при виплаті зарплати за жовтень роботодавець повинен донарахувати військовий збір з авансу за новою ставкою. Тобто фактично із зарплати співробітників буде утримано більше грошей, ніж вони очікували.
Такий підхід може викликати серйозне невдоволення громадян, особливо тих, хто й так зазнає фінансових труднощів. Насамперед це стосується бюджетників, пенсіонерів та інших соціально незахищених груп.
Введення нових податкових норм заднім числом є вкрай непопулярним заходом, який може призвести до соціальної напруги та зниження довіри до влади. Необхідно ретельно зважити всі “за” та “проти” і вибрати найбільш оптимальне рішення, яке дозволить забезпечити збалансованість державного бюджету та не завдасть серйозних збитків добробуту громадян.