Алла Мазур наголосила, що МОН і Мінцифри мають діяти швидко, аби дистанційне навчання стало якіснішим.
У соцмережах освітяни активно обговорюють інформацію про початок навчального року в дистанційному форматі. За словами Сергія Бабака, голови Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій, якщо епідеміологічна ситуація до вересня не покращиться, школярі не зможуть повернутися до школи. Якщо ж учні продовжать навчання онлайн, то найперше, що необхідно зробити – забезпечити всіх якісним інтернетом. Такої думки дотримується Алла Мазур, телеведуча новин на каналі “1+1”:
Люди залякані інформацією в соцмережах. Хтось переконує їх, що дистанційне навчання в школах запровадять назавжди. Повний абсурд! Це спростовують в Міносвіти. Не дадуть це зробити зрештою ні громадянське суспільство, ні самі вчителі.
Але спростувань від чиновників – мало. Щоб дистанційне навчання – на обмежений термін, за крайньої потреби – було таки якісним, необхідні термінові кроки, панове в Міністерстві освіти та науки України.
Перше – і це очевидно – інтернет: для кожного школяра! У кожну сільську школу і хату. Сенс від дистанційної освіти може бути тільки в режимі діалогу. Я переконалась, і про це пишуть мами. Скільки завгодно можна записувати показових уроків, але дитині треба, щоб з нею поговорили. І пояснили ще раз, якщо не зрозуміла.
Телеведуча зазначила, що минулого року без інтернету залишалось понад 700 шкіл. І хоча МОН уже працює над розв`язанням цієї проблеми, але діяти потрібно дуже швидко, бо без інтернету та ґаджетів ідея дистанційної освіти знову провалиться:
А ще торік без інтернету залишались близько 700 українських шкіл! І хоч в МОН кажуть, що над цим вже працюють – працювати треба швидко, а не так, як у нас звикли. Вмикати фантазію і підключати бізнес. Шукати для нього мотивацію. Може, комусь знизити податки за диджиталізацію цілого регіону. Придумати ще якісь преференції. Я в цьому не фахівець, але такі мають бути в Міністерстві цифрової трансформації України. Головне, що ясно зараз – до початку навчального року лишилося тільки 2 місяці. Грошей, як завжди, немає. Але діяти треба дуже швидко. Бо без інтернету і відповідних гаджетів у дітей – усіх – ідея дистанційної освіти знову провалиться.
Друга проблема, на якій акцентувала увагу Алла Мазур – неприйняття батьками дистанційного формату навчання. А все через те, що у деяких школах учителі надсилали домашні завдання замість того, аби провести повноцінний онлайн-урок:
Ну а друге – сама форма і наповнення уроку. Я розмовляла з мамами й зрозуміла, звідки таке неприйняття дистанційки. Бо в деяких школах дітям просто надсилали домашні завдання. А нову тему їм мали пояснювати батьки! От вам ще один абсурд.
Тут, як на мене, точно згодилися б методички, які так люблять розробляти в міністерстві: щоб кожна школа не винаходила свій велосипед.
Телеведуча підсумувала результати дистанційного навчання її сина та зробила такі висновки:
Ось мої висновки після ZOOM-уроків сина. Він має бути не коротшим, ніж 45 хвилин, але й не довшим, бо діти згасають. Перші 10-ть: обов’язкове обговорення домашнього завдання. Бо якщо дитина не чує реакції на зроблену роботу, у неї запитання: а навіщо я буду старатися, все одно ніхто уваги не звертає.
Наступні 20 хвилин – пояснення нової теми. Вчителем! Далі – обов’язкові 10 хвилин діалогу, щоб почути голоси й відповідь хоч частини класу. І фінальні 5 хвилин – пояснення наступного домашнього завдання.
Окрема розмова про діток з освітніми особливими потребами. Навіть коли є інтернет і необхідні ґаджети – їм явно потрібні будуть додаткові консультації. І це теж варто передбачити в тих же методичках.
І насамкінець пані Мазур висловила ідею про те, що вчитель має розмовляти доброзичливим голосом, аби діти не ховались і не байдикували під час онлайн-уроку:
І ще одна важлива умова (я б її теж записала спеціально). Максимально доброзичливий голос вчителя! Тоді й діти за кадриком не ховаються, і тихо слухають, і обговорюють слайди, і не балуються. Любов перемагає все! Сама тому була свідком.
Так, доводиться більше підключатись батькам. Тому дистанційне навчання можна витримати декілька місяців максимум. Але тут уже запитання до всіх нас: як часто хочемо влаштовувати такий-от екстремальний режим в державі.
То, може, все-таки схаменемось, прислухаємось до лікарів, згадаємо про правила безпеки в умовах COVID-19 – і дистанційного навчання у вересні уникнемо?