На фронті загинув Герой, юнак, якому ще і не виповнилося 19-ть років. Але який своє свідоме життя присвятив Україні – пішовши на навчання у Львівський військовий ліцей Герої Крут. А потім – добровольцем на фронт – у батальйон “Карпатська Січ”. З вірою у Перемогу і з великими планами на майбуття!
Про загибель хлопця повідомляє місцеве видання “Вісник Розділля”.
18 червня у повномасштабній війні з російськими окупантами загинув студент 1 курсу факультету міжнародних економічних відносин та інформаційних технологій Максим Василишин.
18-річний Максим отримував освіту за спеціальністю журналістика, та з початком війни, покинув навчання, аби боронити нашу країну. Він вступив до лав добровольців батальйону “Карпатська Січ”.
18 червня серце воїна перестало битися: Максим загинув у Харківській області, виконуючи бойове завдання.
Для нас, викладачів та студентів, Максим назавжди залишиться розумним, здібним, ввічливим та добрим.
Увесь колектив ЛТЕУ та студенти висловлюють щирі співчуття батькам, рідним, друзям юного Захисника України. Ми пам’ятаємо і будемо пам’ятати.
Максим завжди буде присутній у нашій групі, у наших серцях, у нашій перемозі над ворогом!
Слава Україні! Героям слава!”: повідомляється на сторінці Кафедри маркетингу ЛТЕУ
Соцмережі заполонили фото Макса, як називали його друзі….
Білявий симпатичний хлопчина 18- ти літ: по суті ще дитина, по духу ж, як виявилося – справжній Воїн, Захисник, Герой!!!!
Максим до 9 класу навчався у Новороздільській ЗШ №5, згодом – у військовому ліцеї імені Героїв Крут…
“Макс, в тебе стільки було планів.….” – розпачливо написав про свого перспективного друга Максим.
“Ти змінив моє серце… У ньому з’явились пусті кімнати для любові і пам’яті. Це не смерть… Це життя, яке забрала русня… Це моє життя. але ціною друга….”, – хвилююче висловила свої емоції Анастасія після звістки про смерть Максима. І згадала останню переписку з ним: у відповідь на “Будь обережнішим там” впевнено відповів “Я прийшов перемагати, а не помирати“…
“Максиме, ну як? я думала, що найбільше ти любиш життя, а тепер розумію, наскільки ти любив свою країну… Ти лишишся в серці самим світлим і життєрадісним хлопчиком. Боже, але чого так рано ти його забрав??!”
