Депутати у Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує оподатковувати доходи людей від різноманітних підробітків, які, як правило, проходять повз увагу фіскалів. Розмір нового податку становитиме – 6% від доходу. Від платника не вимагатиметься ані подавати звітність, ані сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
Про це розповідає “Українська правда”.
Потенційно новою системою оподаткування зможуть скористатися мільйони українців, а депутати вже очікують отримати від нового податку додаткові 10 млрд грн на рік.
Як працюватиме нова модель і на скільки реалістичні очікування депутатів щодо надходжень до бюджету?
Які підробітки депутати пропонують оподатковувати?
Нова система оподаткування доходів від підробітків прописана у законопроєкті, авторами якого є голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, його заступник – Ярослав Железняк та низка інших нардепів.
Запропонована ними система – це спеціальний режим податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який можна буде сплачувати лише з доходів, отриманих з визначеного у законі переліку видів діяльності.
Яких видів послуг стосується новий податок?
надання послуг з догляду за хворими, людьми похилого віку та людьми з інвалідністю;
надання послуг таксі (зокрема, за допомогою таких сервісів таксі, як Uber, Uklon, Bolt);
кур’єрська діяльність (наприклад, Glovo);
проведення ремонтів;
переклади;
дресирування та догляд за домашніми тваринами;
організація та проведення свят (тамада, ведучий тощо);
робота фотографом;
робота домашньої прислуги;
догляд за дитиною (наприклад, няні);
послуги прибирання;
діяльність медсестер, фізіотерапевтів, масажистів, логопедів та інша робота у сфері охорони здоров’я, яка не потребує ліцензії;
послуги ремонту одягу, трикотажних, шкіряних, галантерейних та дорожніх виробів, аудіо- та відеоапаратури, побутової техніки, музичних інструментів, які виконуються на дому;
послуги манікюру, педикюру та перукарські послуги на дому.
Запропонована система оподаткування передбачає сплату податку у розмірі 6% з доходу від надання зазначених послуг. При цьому, такі надходження не оподатковуватимуться військовим збором (1,5%), а сама особа звільнятиметься від сплати ЄСВ (який платиться, наприклад, якщо людина оформлена як ФОП).
Як перейти на податкову систему для підробітків?
Автори законопроєкту наголошують, що запропонована система буде максимально простою. Від людини не вимагається ані реєструватися підприємцем у держорганах, ані вести чи подавати податкову звітність, ані переказувати суму податку.
Для того, аби перейти на цю систему, потрібно буде зробити три речі.
По-перше, подати заяву про обрання нової моделі оподаткування. У законопроєкті наголошується, що ця заява подаватиметься в електронній формі, тобто фізично відвідувати Державну податкову службу (ДПС) чи інші держоргани не потрібно.
По-друге, відкрити спеціальний рахунок у банку. Цей рахунок має бути єдиним для зарахування людині надходжень від її підробітків. Щоразу, коли людина отримуватиме дохід, наприклад від служби таксі чи роботи кур’єром, банк автоматично резервуватиме на картці 6% податку від надходжень.
За підсумками кожного кварталу ДПС надсилатиме банку та особі повідомлення-рішення про суму податку, яку треба заплатити до бюджету, і банк автоматично переказуватиме її з рахунку. Якщо ж особа з не погоджуватиметься з сумою нарахувань, то вона зможе її оскаржити, подавши відповідну заяву.
Важливо, що ця сума може бути більшою за ту, яку банк зарезервував на картці особи. Наприклад, якщо та частину послуг надала за готівку. У такому разі їй потрібно буде додатково поповнювати рахунок, аби не виникало податкового боргу.
Смартфон замість касового апарата: як це зробити вже сьогодні
По-третє, встановити касовий апарат (РРО). Надалі всі розрахунки з клієнтами такий платник податків має фіксувати з допомогою РРО, аби податкова мала інформацію про обсяги доходів. Наразі на ринку є багато програмних касових апаратів (ПРРО), для використання яких не потрібно купувати фізичний касовий апарат та витрачатися на його обслуговування. Попри це, така вимога може відштовхувати багатьох людей від цього податкового режиму.
“”Ложкою дьогтю” у цій загалом хорошій ініціативі може стати норма, яка зобов’язує усіх осіб, які користаються спеціальним режимом оподаткування, використовувати РРО/ПРРО. Тому, логічно було б під такий режим розробити спеціальне спрощене програмне забезпечення, яке б не обтяжувало платника, але дозволяло ефективно обліковувати отриманий ним дохід”, – вважають у Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.
Водночас, встановлювати РРО потрібно не усім. Тим, хто працює через цифрові платформи (наприклад, застосунок Bolt, Uber чи Uklon) цього робити не потрібно. Достатньо повідомити саму цифрову платформу про перехід на нову систему оподаткування. Надалі інформацію про доходи особи до ДПС надсилатиме ця платформа, ДПС розраховуватиме податкове зобов’язання, а банк переказувати його до бюджету.
Які вимоги для переходу на новий податковий режим?
Для роботи в межах запропонованого спрощеного податкового режиму, потрібно відповідати низці критеріїв. По-перше, обрати нову систему можуть лише ті, хто надає вказаний вище перелік послуг. По-друге, така особа не може мати найманих працівників.
Також існує обмеження щодо максимальної суми річного доходу, який можна оподатковувати за ставкою 6% – це 153 мінімальних зарплати (з 1 січня 2024 року – 1,086 млн грн на рік або ж 90525 грн на місяць. Усі доходи, які перевищуватимуть річний ліміт, оподатковуватимуть за ставкою 18%.
На практиці це працюватиме наступним чином. Наприклад, людина працює у службі таксі і протягом січня-вересня сумарно заробила 1,1 млн грн. У третьому кварталі банк перекаже податок із більшої суми її доходу за ставкою 6%, але за дохід, який перевищив річний ліміт (різницю між 1,1 млн грн та 1,086 млн грн) – за ставкою 18%. Надалі особа залишатиметься у цьому режимі оподаткування, проте з її доходів до кінця року стягуватимуть 18%.
Щоб припинити використовувати спеціальний податковий режим достатньо буде подати електронну заяву не пізніше ніж за 10 днів до кінця кварталу.
Також людина може втратити право на використання цього режиму. Підставою для цього може стати найм додаткового працівника, невикористання касового апарату, втрата особою працездатності чи її смерть.
Скількох людей може стосуватися податок на підробіток?
Автори законопроєкту, посилаючись на дані опитування Держстату, стверджують, що станом на 2021 рік в Україні було близько 3 мільйонів людей, які називають себе неофіційно зайнятими, тобто не мають офіційного працевлаштування та не зареєстровані підприємцями.
За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, станом на 2023 рік в Україні перебуває близько 1 мільйона людей, які не мають роботи і не перебувають у її пошуках. Ще близько 1,3-1,5 мільйона – офіційно безробітні. Тобто, шукають роботу та готові почати працювати.
Україні не вистачає 4,5 мільйона працівників. Як подолати дефіцит робочої сили?
Щонайменше частина з цих людей можуть є цільовою аудиторією нових податкових змін. Наприклад, робити ремонти, займатися репетиторством, доглядом за хворими людьми або таксувати через одну з цифрових платформ. Але точно оцінити їх кількість складно.
ЕП звернулася до найбільших цифрових платформ в Україні – Uklon, Bolt, Uber та Glovo – аби дізнатися, скільки українців заробляють гроші за допомогою їхніх платформ.
Надавати відповіді погодилися не всі. Зокрема, в компанії Uklon такі дані назвали конфіденційною інформацією, проте зазначили, що через їхню платформу працюють “десятки тисяч водіїв”. У Bolt кількість своїх водіїв та кур’єрів також вирішили не розголошувати.
Натомість в Uber повідомили, що з ними співпрацює 25 тисяч водіїв, а за даними Glovo близько 50 тисяч користувачів їхньої платформи зробили хоча б одну кур’єрську доставку за останні 5 років.
За даними КШЕ, в Україні може бути близько 300 тисяч водіїв, які надають послуги з перевезення легковими автомобілями (як за допомогою цифрових платформ, так і без них). Близько 4% з них вже офіційно зареєстровані ФОПами. Кількість кур’єрів може сягати 15-20 тисяч осіб, ще близько 400 тисяч можуть працювати через онлайн-сервіси замовлення послуг (наприклад, Kabanchik.ua).
“Ефективного обліку осіб, які надають нерегулярні послуги не існує. Не можна сказати точну кількість осіб, які надають послуги репетиторства, чи перукарів, які працюють вдома, чи скільки людей підробляє роблячи ремонти. Тому такий ринок може бути набагато більшим, ніж зазначається”, – додають у КШЕ.
Зрозуміло, що загалом ініціатива депутатів так чи інакше може стосуватися сотень тисяч українців. Для частини з них надання перерахованого у законопроєкті переліку послуг є основним видом діяльності, а для когось – лише підробітком.
Потенційний ефект для бюджету від запровадження нової системи оподаткування може оцінюватися мільярдами гривень. Самі автори ініціативи зазначають, що мова йде про 10 млрд грн на рік. Щоправда, у розмові з ЕП вони додають: такої суми навряд чи вдасться досягнути у перший же рік роботи нового режиму.
Зрештою, ефективність нового податку буде залежати від того, як його сприйматимуть самі українці і на скільки охоче вони переходитимуть на цей режим.
Додатковий податок чи податкова пільга?
На перший погляд, ініціатива стягувати податок з доходів від роботи в Uber чи Glovo може здатися черговою спробою “общипати гусей”. Особливо, зважаючи на те, що серед авторів законопроєкту є автор цієї знаменитої фрази – Данило Гетманцев.
Проте насправді вона є ні чим іншим, як податковою пільгою. Відповідно до чинного законодавства кожна людина зобов’язана декларувати усі доходи, які отримує не з офіційного місця роботи. Наприклад, якщо особа весь рік працювала кур’єром і при цьому не була офіційно працевлаштованою та не мала ФОПа, то усі свої додаткові доходи має задекларувати за підсумками року та сплатити з них ПДФО – 18%.
Зрозуміло, що переважна більшість українців цього не роблять. Відтак, усі зароблені через цифрові платформи або прості підробітки кошти проходять поза увагою ДПС.
Депутати вирішили це змінити, запропонувавши максимально простий режим, який не передбачає купи незручностей, які є на спрощеній системі оподаткування.
“Ми розуміємо, що формат ФОП не зовсім підходить для платформенної економіки. Річ у тім, що одержання доходу на платформах – це про гнучкість. Кур’єр або водій таксі може мати основну роботу й виконувати лише кілька доставок або поїздок на місяць, щоб отримати додатковий дохід. Для багатьох водіїв та кур’єрів потреба відкривати ФОП, подавати звітність та сплачувати податки є стримувальним чинником”, – вважає генеральна директорка Glovo в Україні Марина Павлюк.
Другий бюджет війни. Звідки Україна братиме гроші у 2024-му. Аналіз проєкту
Ба більше, у разі відкриття ФОП кур’єр чи водій таксі будуть вимушені платити ЄСВ навіть за ті місяці, за які не виконали жодного замовлення чи поїздки. У запропонованому режимі оподаткування необхідність сплати ЄСВ взагалі не передбачена.
Ще один важливий момент полягає у тому, що новий податковий режим буде необов’язковим. Зрештою, держава не зможе примусити людину офіційно оформитися, відкрити спецрахунок чи встановити РРО. Тому навіть у разі ухвалення законопроєкту ті, хто працював неофіційно, зможуть і надалі це робити.
Нардепи очікують, що люди самі захочуть працювати офіційно та будуть переходити на нову модель оподаткування добровільно. Подібні очікування озвучують і деякі цифрові платформи.
“За умови мінімальної взаємодії з контролюючими органами, без оформлення статусу ФОП та невисокої ставки податку більшість водіїв та кур’єрів готові здійснювати свою діяльність офіційно. Це дасть швидкий економічний ефект: щорічні надходження в держбюджет від цих категорій осіб становитимуть понад 2 мільярди гривень”, – повідомили ЕП у компанії Bolt.
Там додають, що перехід на новий податковий режим може зняти низку побоювань їхніх водіїв бути оштрафованими за надання послуг без реєстрації підприємцями.
Хто підтримує законопроєкт про оподаткування підробітків?
Найбільші цифрові платформи, з якими вдалося поспілкуватися ЕП під час підготовки матеріалу виступили на підтримку запровадження нової системи оподаткування.
“Законопроєкт допоміг би нам залучити більше нових водіїв, оскільки він усуває всі точки тертя при наданні послуг самозайнятими особами”, – повідомили у компанії Uber.
Деякі платформи вже навіть почали просвітницьку кампанію серед своїх користувачів, у якій пояснюють переваги офіційного оформлення в межах запропонованого податкового режиму.
“Наразі наша компанія концентрує свої зусилля на освітній роботі з нашими партнерами-водіями з приводу самого оподаткування, його переваг, процесу оформлення спецрежиму. Ми прагнемо надавати інформацію та підтримку нашим партнерам, щоб вони могли зробити освічені рішення щодо свого податкового статусу. Загалом, будемо діяти у межах правового поля”, – розповіла директорка з юридичних питань Uklon Ольга Бірюк.
Держслужбовців скоротять, зарплати переглянуть. Мінфін приготував “сюрприз” чиновникам у 2024-му
А у владних колах підтримка ініціативи не виглядає однозначною. З одного боку, під законопроєктом підписалися голови великих комітетів Ради, зокрема податкового, Комітету місцевого самоврядування, Комітету з питань економічного розвитку, Комітету з питань екологічної політики та Комітету з питань соціальної політики.
З іншого, ініціатива поки що не знайшла підтримки в уряді, зокрема у Мінфіні. Без неї шанси ухвалити законопроєкт та погодити його з міжнародними партнерами, зокрема МВФ, мінімальні.