У бюджеті України було закладено на 2024 рік 2,5 мільярда гривень на облаштування укриттів, що на мільярд більше, ніж цього року.
Можна подумати, що укриттів збудують більше, але це не так — вони подорожчають рівно втричі, оскільки з листопада 2023 р. набувають чинності нові державні будівельні норми для укриттів
Усі подробиці виданню «Українська правда» розповіли архітектори Павло Пекер, Олександр Кумейко та Андрій Карпенко.
Так, після Радянського Союзу залишилися типові школи – однакові коробки, розкидані по всій країні. Щоб якісно трансформувати їх у сучасні, безбар’єрні та безпечні освітні заклади, які відповідають вимогам Нової української школи.
Українським архітекторам доводиться шукати рішення, щоб нові українські школи були дитинчатими, комфортними та головне – безпечними. Так, у нових критеріях зазначено наступне: наявність поруч із укриттями виробництв, які можуть бути метою атаки чи джерелом забруднення під час потрапляння;
герметичність укриттів;
автономність;
ємність з розрахунком на кількість людей, які можуть одночасно перебувати у укритті;
час, протягом якого люди можуть бути там.
У старих ДБНах такого не було вказано.
-Якщо пояснити простою мовою, вони відрізняються тим, чи витримають пряме влучення ракети, чи захищають від радіації та ядерної, хімічної, біологічної зброї.
У нас з архітекторами є жарт: на упаковках з яйцями пишуть, що кожна курочка-несучка має 4 метри квадратного простору. А у укритті на кожну дитину – 1,5 метра, – зазначили експерти.
За новими вимогами, за нового будівництва потрібно розрахувати від 1,5 м² на особу, при реконструкції – 1,2 м². Для порівняння, раніше було 0,45 м ². Також, за новими вимогами, укриття шкіл матимуть найбільші площі на одну особу, ніж будь-яка інша будівля — буде просторішою, ніж у сховищах лікарень. Один із принципів трансформації – багатофункціональність простору.
Нові вимоги до укриттів також включають можливість використовувати приміщення по-різному. Укриття стає не лише сховищем від загрози, але може продовжувати працювати у мирний час. Наприклад, стати місцем відпочинку чи сну для вчителів — така практика давно поширена у міжнародних компаніях. Укриття може бути універсальним простором-трансформером, який може працювати ” як лекційний зал і як коворкінг. Цього можна досягти завдяки меблям-трансформерам, які можна використовувати по-різному: валятися, читати, спілкуватися, виставити в коло або квадрат, щоб побрейнштормити з командою, розставити столи для лекції чи практичного заняття або сховати їх у кут.
Укриття має стати місцем, де можна пересидіти небезпеку, де триватиме життя, де людина зможе пересидіти не менше двох діб. При створенні укриттів існують так звані жовті лінії — вони допомагають прорахувати, де в укритті розміщувати другий вихід, який не був завалений уламками сусідніх споруд.
Наявні підвали дуже важко переробити під укриття за новими вимогами, але цілком реально, якщо піти шляхом реконструкції: до реконструкції менші вимоги, ніж до нового будівництва.
Підземне укриття має візуально дублювати середовище назовні, адже діти різного віку переживають на сполох психологічно по-різному. Зона укриття для молодших школярів має виглядати як молодша школа: діти спускаються у візуально схоже приміщення до того, де вони навчаються. Так вони логічно продовжують перебування в освітній установі без відчуття розриву між досвідом у школі та укритті. Те саме з підлітками. А як саме це реалізувати – ДБН не дає відповіді чи рішення. Тільки натяк, що це слід зробити, та вектор, у якому треба рухатися.
Окрема тема – безбар’єрність укриттів. Тепер замало створити простір, куди маломобільні люди зможуть дістатися. Необхідно створити такий простір, яким усі зможуть скористатися рівноправно та комфортно.
У нових ДБН прописані вимоги доступності для різних людей: це і про різний вік дітей, і про порушення опорно-рухового апарату, і про порушення зору чи слуху, і про людей похилого віку або просто ослаблених чи втомлених. Один із найбільших викликів: як зробити старі підвали справді безбар’єрними укриттями. Наприклад, щоб зробити виходи доступними, можна додати механічний підйомник, що спускається вздовж сходової частини або з’єднує перший поверх з підвальним поверхом. Або ліфт. Але пандуси облаштувати не вдасться: вони займають надто багато місця. Якщо у підвалі вже є вбиральня, адаптувати її під простіше, ніж створити. За відсутності санвузлів необхідно ставити з нуля насосну станцію, вентиляцію та джерело живлення, що ускладнює реконструкцію.
На самопочуття та психологічний стан людини в укритті впливає:
освітлення,
акустика,
температура,
тактильні матеріали,
меблі та саме планування.
Наприклад, якщо система кондиціювання працює недостатньо при великій кількості людей, може виникнути відчуття паніки під землею. У зонах для навчання та роботи потрібне якісне холодне освітлення, однак у кімнатах відпочинку або зонах, що ведуть до туалету, слід додати приглушене світло. Це про відчуття інтимності, усамітнення, щоб люди не нервували і не відчували себе як на долоні. Звук краще робити приглушеним, адже акустична луна створює дискомфорт.
Ось виходячи з усього перерахованого вище, укриття тепер можуть коштувати як уся освітня установа над ним — не менше 1000$ за квадратний метр. Вартість реконструкції має бути дешевшою хоча б на 30% нового будівництва, інакше це не вигідна інвестиція. Ось така ціна безпеки дітей на сьогоднішній день.