Небувала останнім часом популярність ультраправих партій у Європі створює проблему для Євросоюзу та України. Ось і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може здобути потужного союзника.
Як повідомляє ReutersАвстрійська партія свободи (FPO) має досить високі шанси перемогти на наступних парламентських виборах, а її лідер Герберт Кікль може об’єднатися з Орбаном. Вони вже уклали політичний союз із партій.
ЄС ризикує отримати ще більші труднощі з підтримкою Києва та протистоянням витівкам у дусі Орбана.
Герберт Кікль, який назвав голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляйєн “розпалювачем війни”, заявив минулого місяця, що він та Орбан підтримують “мирне рішення війни між Україною та Росією” і згадав скандальне зауваження Папи Франциска, що Київ повинен мати “мужність білого”. прапора” для укладання мирних переговорів.
Тиск на Україну у питанні досягнення домовленостей із Росією також чинить і Словаччина. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо підтримує дружні відносини з Москвою, припинив військову допомогу Україні та виступає проти вступу Києва до НАТО. Але цікаво, що він не приєднався до альянсу, створеного Кіклем та Орбаном.
Через постійні блокування з боку Угорщини ЄС довелося виявити креативність і вдатися до неортодоксальної тактики у підтримці України та накладення санкцій на Росію. Поява у Віктора Орбана союзників на чолі уряду Австрії значно посилить цю проблему. Як і Орбан, FPO критикує підтримку України та санкції проти Росії.
“Я вважаю, що приймати подальші санкції буде дедалі важче. Якщо буде уряд FPO, то це буде не тільки Орбан. І тоді Австрія стане однією з потенційних країн, які можуть накласти вето”, – сказав Пауль Шмідт, голова аналітичного центру Австрійського товариства європейського політики.
FPO каже, що вона єдина партія, яка серйозно ставиться до нейтралітету Австрії, закріпленого у конституції. Багато австрійців вважають, що запобігання будь-яким конфронтаціям з такими великими державами, як Росія, убезпечить їх. Опитування показують, що більшість виборців хочуть, щоб країна залишалася нейтральною.
Тому Кікль загалом обережно стверджує, що його політика щодо України стосується погроз нейтралітету Австрії, а не прямо вихваляє Путіна.