facebook

Кусаються та переносять заразу: в українських річках завелися небезпечні для людей “риби-чужинці”

У водоймах Україні все частіше почали з’являтися “риби-прибульці”, а за останні кілька років лише в Дніпрі виявили 18 видів нових риб і два види крабів.

Вчені не можуть передбачити, чим навала чужорідних видів обернеться згодом для довкілля України. Про нових і небезпечних мешканців українських водойм ТСН.ua розповіли експерти.

Так, голова Національної екологічної ради України Олександр Чистяков та Асоціація рибалок України б’ють на сполох через те, що у Дніпро-Бузькому лимані були спіймані мохнаторукі китайські краби. Цей вид надзвичайно небезпечний, він може завдати серйозної шкоди вітчизняній флорі і фауні.

“Китайські мохнорукі краби (Eriocheir sinensis) головним чином мешкали в озері Янченху і Жовтому морі. Але разом з баластними водами на судах потрапили в Європу. А звідти вже і до нас в Чорне море. У наших акваторіях у цих крабів немає природних ворогів і тому велика ймовірність того, що вони можуть заселити величезні водні території. Тим більше цей вид крабів може жити як у прісній, так і солоній воді”, – розповідає керівник Департаменту Держекоінспекції Вадим Литвиненко.

Він додає, що загроза посилюється тим, що мохнорукі краби агресивні стосовно аборигенних водних жителів і дуже плодовиті. Практика показала, що поява цих загарбників призводить до повної окупації навколишніх акваторій. Прогнози невтішні і говорять про те, що в найближче десятиліття членистоногі можуть обжити всі водний простір України. Більше того, вони є переносниками легеневого сисуна (Paragonimus westermani). Цей людський паразит вражає легені, а іноді і головний мозок, і викликає важке захворювання парагонімоз. Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (IUCN) вважає мохнорукого краба одним зі ста найбільш небезпечних інвазійних видів у світі. У тих країнах, де вони мешкають, краби вже завдали колосальної шкоди екосистемі і економіці. “Потрапляючи у водойму, вони її незабаром роблять практично стерильною від інших мешканців. Вони їдять риби, риб’ячу ікру, не гребують і іншими водними мешканцями”, – кажуть в Асоціації рибалок України.

Також в українських водоймах почав зустрічатися виходець із Далекого Сходу –сріблястий карась. Він настільки живучий, що зарившись в мул, здатний перечекати спуск водойми. Срібний карась наразі вважається найпоширенішою рибою в Україні. Він витіснив українського аборигенного золотого карася в Червону Книгу України, фактично знищивши його. Практично у всіх затоках Конча-Заспи ось уже кілька років плаває і риба-голка.

Акваріумісти теж внесли свою лепту в заселення вітчизняних водойм чужої для них рибою. Щороку в різних регіонах країни виловлюють різновид ненажерливої піраньї Пако. Благо, що цей вид риби теплолюбний і з настанням холодів гине, розповідають в Асоціації рибалок України.

У Дніпровських водосховищах у великих кількостях зустрічається сьогодні ще один прибулець – це чебачок амурський. Величезні зграї чебачка підривають кормову базу цінних риб і знищують їхню ікру. Також ця маленька рибка, яка плаває зграйками, може кусати купальників за ноги. Цей агресивний мігрант заселив вже весь каскад дніпровських водосховищ і активно виловлюється рибалками любителями.

“Риби-чужинці адаптувалися і витісняють аборигенні види риб, відбирають корм, їдять ікру коропів, лящів, карасів. Це біотероризм. За останні кілька років в Дніпрі з’явилося 18 видів нових риб і два види крабів. Частина з них самостійно прийшла і освоїла нову територію, частина була завезена. Основна проблема “прибульців” полягає в тому, що вчені не можуть спрогнозувати, як вони себе поведуть в майбутньому і чим обернеться для наших водойм чисельне зменшення аборигенних видів риби”, – говорить голова Національної екологічної ради України Олександр Чистяков.

У Асоціації рибалок наголошують, що риби-прибульці принесли із собою у наші акваторії нові захворювання. А деякі кишкові збудники можуть навіть викликати летальний результат у людини. Вчені не можуть передбачити, чим навала чужорідних видів обернеться згодом для довкілля та здоров’я українців.

Джерело.

Close