В Україні банки повинні контролювати своїх клієнтів, знати джерела їхніх доходів і не дозволяти переказувати і поповнювати рахунки заробленими в тіні грошима. Під особливим контролем, зокрема, опинилися всі українці, які будь-коли працювали в органах влади. Навіть якщо з того моменту пройшли десятиліття.
Про те, як працює фінансовий моніторинг і хто може від нього постраждати, пише OBOZREVATEL.
Фінмон для українців: коли не вдасться скористатися заначкою
В Україні нові правила фінансового моніторингу запрацювали ще минулого року. Згідно із законом фінансові установи повинні застосовувати ризик-орієнтований підхід. Кожен банк використовує свою систему автоматичної перевірки, за якої окремі клієнти зазнають посиленого контролю. Серед них, наприклад:
громадські діячі (мають вплив на бюджет і ухвалення рішень, ПЕП);
ті, хто проводить операції на суму від 400 тис. грн;
ті, хто проводять операції з готівкою (переказ, поповнення рахунку, отримання коштів, розрахунок за операцію);
фізособи-підприємці (ФОП), юридичні особи, які зареєструвалися протягом останніх трьох місяців;
ті, хто переказує кошти за кордон, обмінює банкноти.
Якщо банку здалося, що операція сумнівна, блокувати можуть навіть перекази незначних сум. Хоча раніше закон зобов’язував перевіряти операції від 150 тис. грн, а за новими правилами – від 400 тис.
Перевірка стосується не тільки переказів, а й навіть відкриття депозитів. Якщо українець щомісяця відкладав невелику суму із “сірої” зарплати, накопичив, наприклад, на квартиру і вирішив віднести гроші в банк (інакше легально угоду провести не вдасться), фінансова установа може відмовитися відкривати депозит.
Потрібно підтвердити джерело, а якщо це тіньовий дохід, то легально зробити це не вдасться. “Тоді потрібно йти в банк і разом шукати механізми. Зараз будь-яка сума від 250 тис. грн перевіряється банками”, – розповідає керівний партнер компанії “Фінансовий клуб” Руслан Чорний.
Незначні перекази й операції при цьому, ймовірно, банк не зацікавлять. Хоча бувають і зворотні ситуації: коли блокують переказ навіть на 150 грн.
Банк не просто може відмовитися приймати депозит, а й заблокувати великий переказ. Якщо не підтвердити походження цих коштів, можна зовсім їх втратити. Наприклад, як згадує Чорний, кілька років тому в Україні заблокували депозити на 150 млн доларів. Тих, хто хотів повернути кошти, просили довести, що вони зароблені легально.
Старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець також додає: за порушення правил можуть не просто заблокувати операцію, але й заморозити депозит і заблокувати гроші.
Особлива перевірка для обраних
Ще одна велика проблема – ПЕП вважають навіть того українця, який працював в органах влади, наприклад, у 90-х. І його банк буде перевіряти з особливою ретельністю.
Обурені клієнти фінансових установ закидали Нацбанк скаргами, в підсумку регулятору довелося розсилати інструкцію про те, кого не варто занадто посилено перевіряти:
якщо низький ризик відмивання коштів;
якщо немає підозри у відмиванні коштів;
ПЕП використовує рахунок у банку для отримання зарплати (пенсії);
якщо обсяг фінансових операцій за три місяці не перевищив 200 тис. грн.
Регулятор також запропонував українським банкам свій варіант застосування законодавства. Для тих ПЕП, які:
обслуговувалися в банку і до того, як набув чинності новий закон проти відмивання грошей;
не виконують публічні функції (не є владою) не менше ніж 12 місяців;
проводять зрозумілі операції (в межах своїх доходів);
мають історію обслуговування в банку;
не проводять підозрілих операцій.
“Банки не дуже охоче погоджуються працювати з ПЕПами, тому що побоюються санкцій НБУ, якщо вони не встежили в плані верифікації, ідентифікації. Немає єдиного списку ПЕПів. Кожен банк починає за своїми джерелами, програмами перевіряти клієнтів. І їхні родичі повинні проходити перевірку, а у них можуть бути інші прізвища”, – розповіла віцепрезидентка Асоціації українських банків Галина Хейло.
Експертка зазначає, що подібні правила діють по всьому світу. “Я недавно була в США, багато спілкувалася з банківськими експертами. Як у нас працює фінансовий моніторинг, напевно, перше, що їх цікавить. Україна асоціюється з джерелами корупції”, – додала Хейло.
Боротьба з корупцією та відмиванням коштів ведеться в усьому світі. Україна виконує вже взяті на себе зобов’язання і поступово прагне подолати рівень тіньової економіки, завдяки якій “харчуються” контрабанда, корупція і нелегальні доходи.