В Україні ініціюють впровадження вільного трудового договору для малого й середнього бізнесу. Йдеться про договірний режим трудових відносин, коли основні умови праці будуть визначатися роботодавцем індивідуально для кожного працівника згідно з договором. У такому трудовому договорі можуть бути прописані будь-які умови, про які домовляться працівник і роботодавець, навіть якщо вони не передбачені трудовим законодавством.
Про це пише Obozrevatel.
Відповідний законопроєкт № 5371 щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого та середнього підприємництва внесений до Верховної Ради 13 квітня. Його авторами стала численна група депутатів від партії «Слуга народу». До розробки документа також причетний «Офіс простих рішень і результатів», який очолює Міхеїл Саакашвілі.
Основною метою законопроєкту його автори називають легалізацію трудових відносин шляхом їх максимального спрощення та усунення багатьох обтяжливих процедур, які сьогодні вимагаються трудовим законодавством, зокрема Кодексом законів про працю. Ба більше, депутати впевнені, що надання свободи трудовим відносинам дозволить значно підвищити заробітні плати працівників.
Про те, в чому суть такої ініціативи «Слуг народу» і чого чекати українцям у разі ухвалення законопроєкту.
Що пропонується документом:
1) Роботодавцям, які відносяться до малого і середнього бізнесу, дозволяється оформляти працівників в договірному режимі, укладаючи з ними вільні трудові договори. Саме ці договори (а не норми КЗпП ) визначатимуть всі основні умови трудових відносинах між роботодавцем і працівником за їх взаємною згодою.
Застосовуватися такий договірний режим буде не до всіх трудових відносин, а лише до тих, які виникають:
між працівником і роботодавцем з чисельністю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 чоловік;
між роботодавцем і працівником, розмір зарплати якого становить на місяць більше 8 розмірів мінімальних зарплат (зараз це 48 тис. грн).
В умовах договірного режиму боку на власний розсуд регулюють свої відносини в частині прийняття на роботу і звільнення, умов оплати праці, норм праці, розміру зарплати з урахуванням встановленого законом граничного мінімуму, надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, норм робочого часу і відпочинку. При цьому законопроєктом уточнюється, що умови договору встановлюються з дотриманням норм загальної тривалості робочого тижня, тривалість щотижневого відпочинку та інших прав і гарантій, визначених КЗпП.
За взаємною згодою працівника і роботодавця може укладатися безстроковий або строковий вільний трудовий договір.
2) Визначаються особливості надання щорічних оплачуваних відпусток і відпусток без збереження заробітної плати в умовах договірного режиму.
Зокрема, щорічні оплачувані відпустки та відпустки без збереження заробітної плати будуть надаватися працівникам з урахуванням таких особливостей:
на прохання працівника щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості або надана працівнику на її повну тривалість. При цьому тривалість відпустки не може перевищувати встановлені законодавством норми;
за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження зарплати на термін більше 15 календарних днів на рік, якщо така умова передбачена трудовим договором (за чинним законодавством дозволяється брати відпустку за свій рахунок лише до 15 днів);
зарплата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше першого дня відпустки.
Конкретний період надання щорічних відпусток узгоджується між працівником і роботодавцем індивідуально, або роботодавець за погодженням з працівником затверджує графік відпусток. У трудовому договорі можна обумовити, за скільки треба попереджати роботодавця про початок відпустки і чи треба це робити взагалі.
Примітно, що перенесення щорічної відпустки з ініціативи роботодавця може здійснюватися без згоди працівника, якщо можливість і підстави такого перенесення визначені трудовим договором.
3) Встановлюються терміни і періодичність виплати заробітної плати в умовах договірного режиму.
Зокрема, визначається, що заробітна плата виплачується не рідше ніж один раз на місяць. При цьому, трудовим договором за взаємною згодою сторін може визначатися розмір зарплати працівника в іноземній валюті із зазначенням еквівалента її суми в грошовій одиниці України.
4) Визначається порядок припинення трудового договору в умовах договірного режиму.
Якщо законопроєкт буде підтриманий народними депутатами, то роботодавець зможе одноосібно, за власною ініціативою розірвати трудовий договір з працівником, якщо інше не буде визначено трудовим договором. При цьому передбачається, що розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця в односторонньому порядку здійснюється з наданням працівнику компенсаційної виплати в розмірі не менше 3 мінзарплати.
Чого очікує влада від впровадження чергової трудової реформи
Під час онлайн-зустрічі, організованої Українською Радою Бізнесу, голова Комітету ВР з питань політики і захисту прав ветеранів Галина Третякова відзначила, що обтяження трудових відносин багатьма бюрократичними процедурами в ринкових умовах призводить до того, що роботодавець змушений платити меншу заробітну плату. Нардепка впевнена, що змінити ситуацію в кращу сторону можна за допомогою укладення вільних трудових договорів, як це відбувається сьогодні в багатьох країнах – США, Японії, Франції, Іспанії, Швейцарії та багатьох інших.
Аналогічної думки дотримується і радник Всеукраїнської аграрної ради Дмитро Кохан. В ході онлайн зустрічі він підкреслив, що вільні трудові договори допоможуть утримати ключових працівників в Україні, платити їм відповідну заробітну плату.
В «Офісі простих рішень і результатів» головним аргументом на користь свободи трудового договору називають суттєве зменшення відсотка неофіційної зайнятості. «Сьогодні існує велика кількість неоформлених працівників, тому що легальна робота дорого обходиться. Спрощення – це для того, щоб бізнес захотів оформити працівників офіційно і платив офіційну зарплату», – констатував експерт Офісу Георгій Цхакая.
Не все так «просто»: в ФПУ попереджають про ризики
Зовсім не оптимістично щодо впровадження договірного режиму регулювання трудових відносин налаштовані в Федерації прфсоюзов. Там стурбовані, що новий законопроєкт значно звузить трудові права українців.
Як відзначають в ФПУ, індивідуалізація трудових договорів може стати реальним фактором порушення прав громадян, які працюють на малих і середніх підприємствах, адже в таких договорах можна буде буквально прописати що завгодно, посилаючись на «свободу договору». На практиці це означатиме теоретичну можливість позбавлення працівників прав і гарантій, встановлених чинним трудовим законодавством.
Інші ризики, на думку Федерації, полягають в наступному:
1) Умови вільних договорів зможуть законно погіршувати становище працівників
Справа в тому, що відповідно до чинної статті 9 КЗпП умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Однак законопроєктом № 5371 такий «запобіжник» для працівників малого та середнього бізнесу усувається. Документ передбачає, що «не вважається погіршенням становища працівників укладення трудових договорів в рамках договірного режиму трудових відносин».
2) Для працівника не буде ніяких гарантій стабільності працевлаштування
Роботодавець зможе звільнити працівника за власним бажанням абсолютно без причини. Не потрібно ніяких обґрунтувань, доказів неякісно виконаної роботи і т.п. Достатньо лише попередити працівника за якийсь час, виплатити йому компенсацію і все, більше ніяких інших зобов’язань у роботодавця не виникне. Оскаржувати своє звільнення в суді працівник теж не зможе, оскільки згідно законопроєкту роботодавець не зобов’язаний обгрунтовувати своє рішення про звільнення.
3) Працівника зможуть законно «навантажувати» додатковими обов’язками, не передбаченими трудовим законодавством
Проєктом документа передбачено, що в трудовий договір між працівником і роботодавцем за їх взаємною згодою можна буде внести будь-які положення, які, зокрема, будуть встановлювати додаткові права і обов’язки працівника, підстави його звільнення та відповідальності. Однак така «рівноправність» може залишитися лише на папері, враховуючи сьогоднішні реалії сфери праці в Україні. Згідно з чинним законодавством у роботодавця досить багато важелів впливу на працівника, а в умовах значного зростання безробіття в країні працівник формально буде погоджуватися на будь-які умови, аби лише не втратити роботу.
Зараз законопроєкт направлено на розгляд профільного комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Його голова – Галина Третьякова – висловилася за готовність підтримати всі збалансовані пропозиції і закликала представників аналітичних центрів та бізнес асоціацій направляти їх на розгляд Комітету.