Раніше були бабусі з іконами Миколи ІІ, тепер – дорослі чоловіки з умінням перекусувати промисловий дріт. Тисячі мігрантів Лукашенка та Путіна стають новою гібридною зброєю проти Заходу. Чи витримає Україна, яка, по суті, є форпостом між азіатчиною і західною цивілізацією, і сама знаходиться у восьмирічному протистоянні з РФ?
Я дивлюсь сюжет російської служби ВВС з польсько-російського кордону. Іракські курди, як ні в чому не було, розповідають про те, як білоруські прикордонники посадили їх в автобуси, дали карти в руки. А ще люб’язно поробили дірки в міждержавному кордоні кусачками по металу. Утім поляки давно готувались до такого вторгнення нових варварів, тому церемонитись не стали. В кадрі під трагічну музику з’являється підліток 13 років, який розповідає про те, як ліз через паркан, але поляки пшикнули сльозогінний газ.
“Я ненавиджу цю країну, ненавиджу Польщу. І мені дуже потрібно потрапити у Німеччину, а вони забороняють”, — з неприхованою злістю показує юний курд в бік польського кордону. У цю мить я розумію, що подібні люди не лізуть у чужий дім з добрими намірами. Це – нова біологічна зброя. Тільки у нас в 2014-му українські БТРи зустрічали православні бабусі і діти. А нині — це молоді чоловіки в розквіті сил із мусульманських країн.
Я дякую польському прем’єру Матеушу Моравецькому за те, що він попередив українську владу про найгірші сценарії. І попросив готуватись, бо якщо поляки і литовці втримають свій кордон — всі ці тисячі агресивних людей рвонуть через північний кордон України. “Ми усвідомлюємо ризик того, що якщо цей кордон буде дуже щільним, міграційні потоки можуть пройти через Україну, тому ми вживаємо відповідних заходів для зміцнення цього кордону по всій довжині”, — дослівно сказав очільник польського уряду.
І лише після цих слів було зібрання РНБО, гучна заява Олексія Данілова і звіти МВС про неухильне укріплення кордонів на Поліссі. І тут постає питання. Перші новини про гібридну атаку Лукашенка на Литву мігрантами з’явились ще у липні. Чи означає це, що українська влада вирішувала питання безпеки кордонів десь так як із закупівлею газу, вугілля та енергії? Якщо так, то мешканцям Волині, Львівщини, Житомирщини — приготуватись. Морози підступають все більше, а південні люди в умовах болотяних лісів довго не протягнуть — тобто дороги до бажаної Germany будуть пробивати активніше. Для того, аби стримати натиск кількох тисяч агресивних гостей з Іраку, поляки підняли щонайменше тисячу військових двох батальйонів 1-ї Підляської бригади тероборони. А де брати нам людські ресурси, якщо загострення на Сході ніхто не відміняв?
Тож цілком можливо, що поки поляки зводитимуть 5-метровий паркан з Білоруссю та підніматимуть військові сили — Лука відправить нам свою “біологічну зброю” десь в район Шацьких озер. А далі ватаги мігрантів прориватимуть польський кордон уже з боку України. За цього сценарію профіт для Лукашенка і Путіна очевидний. Польща закриває кордон з нами, ми сваримось на рівні урядів. Наші заробітчани не можуть вільно пересуватись між двома країнами — і обидві дружні держави втрачають економічно. І головне у російської пропаганди є привід поговорити про нову “волинську різню”, бо логічно, що наші “бурштинові копачі” чи власники лохинових плантацій та горіхових гаїв— будуть дуже не в захваті від таких гостей. У найгіршому підсумку — ми посваримось із нашим чи не головним другом із ЄС — і треба буде неймовірну кількість зусиль і часу, щоб налагодити теплі стосунки з поляками знову.
Є ще один сценарій. У чатах “мігрантів Луки” дають іще одну альтернативну карту, як потрапити до ЄС через територію України. Тепер уже – через Закарпаття до Словаччини.
Довгострокова мета цього плану, щоб Словаччина теж наглухо закрила кордони з нами. І ми теж посварились із державою, з якою ведемо активні переговори про збільшення імпорту газу, щоб нівелювати ризики для газотранспортної системи після запуску Північного потоку-2. Тобто зразу видно — кому не вигідна така дружба. Далі — білоруси та росіяни дуже зацікавлені в кровопролитті та сутичках на Закарпатті. А враховуючи те, що там досить сильні позиції ОПЗЖ, РПЦ і Орбан спить і бачить як відкусити собі шмат регіону і доточити до Угорщини — ситуація тривожна. Радує в цьому плані тільки його відносна непродуманість — щоби дійти з північного кордону до пункту пропуску Малі Селменці — треба подолати добрий шмат дороги через гірську місцевість. Взимку зробити це додатково складно, а як ми розуміємо львів’янам, франківцям і закарпатцям такі гості теж не треба.
Але у Росії і її друзів серед істеблішменту завжди є план Б. Ні, не засудити Лукашенка за штучну міграційну кризу. І не застосувати санкційний пакет. І ні — не припинити в жодному разі поставки омарів і прошутто через білоруську сіру зону на Москву і Пітер. А зробити лоха і терпілу із України. Депутат найбільшої німецької фракції СДПН і експерт із зовнішньополітичних питань Нільс Шмід пропонує… домовитись із Україною. Мовляв, зробимо тимчасові табори для біженців. А там далі будемо вирішувати, що робити із їхніми заявками. Звісно, додав, що до ЄС потраплять не усі мігранти, а це значить, що “тимчасове” автоматично триватиме до безкінечності.
Нільс Шмід — людина, для якої Росія і російське не чуже. Ще десь років тому німецький політик почав входити в різноманітні групи німецько-російської дружби. Захищає Льошу Навального, каже, що Північний потік-2 це просто бізнес і нічого особистого. І загалом є частим спікером на різних форумах у Росії. Не так давно ця особа була прем’єром однієї із найбагатших земель Баден-Вюртемберг, тому зондування ґрунту в Україні на предмет: терпіли ми чи ні — дуже і дуже невипадково. Мені цікаво одне: чому табори для іракських мігрантів хочуть робити на території України, а не десь поблизу Карлсруе чи Штуттгарта. Чи обурені виборці уже не проголосують? І ще — чому Німеччина каже “ні” на питання: “Чи візьмуть Україну до НАТО?” і критикує використання “байрактарів” — а зараз заберіть і спонсоруйте “пішаків” Путіна і Лукашенка. Дякуємо, але у нас уже є понаєхавші “нелегали” в Криму і ОРДЛО. Хоч би їх викашляти.
Окремо поясню, чому “мігранти Луки” не мають нічого спільного із військовими біженцями з умовного Сомалі чи навіть сирійського Алеппо.
В іракському Курдистані, звідки більшість цих людей на кордоні з Польщею,
зараз немає ані масштабної війни, ані стихійного лиха, якими б можна було пояснити таку велику кількість біженців. Останні роки в Іраку кількість біженців послідовно зменшувалася і була відносно невисокою. Ті люди — звичайні економічні мігранти, і право на притулок, згідно з міжнародним правом, вони, переважно, не мають. Далі — квиток із Іраку до Мінська коштує 300-400 доларів. І ще мінімум 2000 за супровід до кордонів ЄС. А це пристойна сума для рядового 2біженця”. А ще хтось дав їм лопати і промислові кусачки.
Найгірше для нас не тільки те, що Росія і Білорусь ставлять собі за мету дестабілізацію ситуації в Європі. Не тільки самим фактом прориву кордону. Не тільки тим, що Польща, Литва уже витрачають величезні кошти на облаштування кордонів і додаткові сили. Так насправді готують європейських обивателів до правильного голосування на виборах. Правильно – за тих, хто буде найголосніше виступати проти навали з Близького Сходу. А кого в нас десятиріччями фінансує й підтримує Росія? Отож – різноманітних праворадикалів типу “Альтернативи для Німеччини”. Саме після літньої атаки “мігрантів Луки” литовських кордонів з криками Germany — AfD зуміла удвічі наростити рейтинг і отримала на останніх виборах у Бундестазі 10,3%. Тобто страх працює. А скажіть, прошу, як зберігати європейські санкції, якщо подібні сили за російські гроші отримають владу у більшості країн ЄС — Франції, Іспанії — де скоро свої вибори.
Окремо РФ зараз б’є по усіх державах, які найбільше заважають запуску Північного потоку-2. Це – ми, країни Балтії, Польща, Словаччина. У Росії уже є досвід, як надійно і ефективно влаштовувати міграційну кризу. Пригадайте мільйон сирійських біженців, які після інформаційної атаки з фото мертвого хлопчика — поїхали окупувати ту саму Germany. Поразка партії Меркель на останніх виборах прямо пов’язана із тим, що цих людей дуже складно переварити, тому нових німці уже не хочуть. І якщо треба буде пожертвувати Україною заради цього — ми станемо цим жертовним ягням.
Стара Європа дуже довго вважала нас і Польщу людьми із поганими зубами, видровими шапками і бажанням урвати за їх рахунок. Тільки от поляки зробили свої висновки і зараз кістками ляжуть, щоб убезпечити свій кордон і свою землю. Бо добре пам’ятають, як Росія і Німеччина кілька разів рвали її на шмаття. А далі влаштовували паради переможців на двох. А весь Захід у цей час висловлював “глибоку стурбованість2. Ну, як глибоку — на півшишечки. Я упевнена, що їхній Матеуш Моравецький зробить усе, аби лиш не піддатись на шантаж Луки. А от у тому, що наш Денис Шмигаль і Володимир Зеленський можуть убезпечити більше 1000 кілометрів кордону, маю сумніви. Кремль ще на етапі планування цієї спецоперації врахував фактор України і ласо усміхнувся, пам’ятаючи скільки російської агентури сидить нині на Банковій. І ці люди тільки “за”, щоб Україні було гірше і можна було хутчіше перейти до втілення “планів Козака”. І тут орди курдів, які вештаються під обійстями українців-західняків саме те, що треба. Щоби стулили пельки і не заважали. Кремль дуже чітко розуміє, що відверті проросійські сили уже ніколи не переможуть на виборах в Україні — і тому подібні гібридні провокації будуть звичайним супутником нашого життя.
Що би мала робити наша горе-влада? Терміново стягувати сили до можливих районів прориву курдської орди. І готуватися до того, що діяти треба дуже жорстко, без будь-якої оглядки на “корисних ідіотів”, які говорять про якийсь гуманізм у випадку гібридної агресії. Бо на кону – наші стосунки з нашими стратегічними союзниками. Значить, наша національна безпека. В захисті якої цілі завжди виправдовують засоби.
Далі треба бути готовими, що за “курдськими хлопчиками” можуть серйозні дяді із російського ФСБ і регулярної армії, бо ж своє по максимуму на Донбасі Путін уже взяв. І треба розхитувати Україну там, де по-братськи у нас державний кордон охороняють або старі стовпчики, або кілька вовків. І, повірте, немає нічого приємнішого для росіян, аніж помститись за ляпаса на Сході закарпатцям, житомирянам і львів’янам. Які воювали за Донбас неухильно тягнуть Україну на Захід, а не в азіатчину.
І тут, друзі, дуже чітко вимальовується нова українська мрія. Садок вишневий коло хати. Над вишнями літають “байрактари”. А пара господарів обійстя може надійно врукопашну вирубити непроханих гостей. Інакше ці “мишебрати” будуть красти наших гусей, лазитимуть на нашу піч і головне — не даватимуть жити нам так, як прагнемо ми.