Останнім часом Німеччина набирає дедалі більше популярності серед українських біженців — країна за кількістю переселенців з України вже посіла перше місце у світі, обігнавши Польщу. А все тому, що поки інші країни поступово зменшують пільги та допомогу, умови в Німеччині стають дедалі привабливішими.
На що українці можуть розраховувати в Німеччині у 2024 році — розбиралась журналістка Новини.LIVE у Німеччині Тетяна Кергер.
Hallo, Deutschland!
“Хочемо відмовитися від захисту у Польщі та переїхати до Німеччини. Як це зробити?”, або “Їду з дітьми з України. Які землі ще приймають?”. У соцмережах, у групах, де консультують українських біженців, таких дописів — переважна більшість.
Німеччина вже давно випередила Польщу за кількістю українців, які знайшли тут тимчасовий прихисток від війни. Їх більше мільйона. Якщо точніше — 1 мільйон 125 тисяч 850 осіб. Для порівняння, у Польщі офіційно зареєстровані 954 тисяч українських біженців. Причин на це кілька.
По-перше, географічно Німеччина розташована відносно недалеко від України. Тож, за потреби, можна з’їздити додому.
По-друге, німці надають українцям пристойний соціальний захист. І, на відміну від інших європейських країн, німці не планують урізати пільги. Навіть попри бюджетну кризу. Принаймні, це пообіцяв канцлер Шольц.
Ми будемо підтримувати Україну, як і планували. Так довго, як це буде потрібно. Йдеться про 8 мільярдів євро на поставки зброї, фінансову допомогу для українського бюджету — напряму або через Європейський Союз — і понад 6 мільярдів євро на підтримку українських біженців тут, у Німеччині”, — сказав канцлер.
Жінка з дітьми та дипломом про вищу освіту — портрет українського біженця в Німеччині
Щоб зрозуміти, хто найчастіше шукає в країні прихисток, німецькі соціологи провели два масштабні опитування. Перше — одразу після початку повномасштабної війни. Друге — зимою минулого року.
Вони намалювали узагальнений портрет біженця з України. Він вийшов такий: освічена молода жінка з неповнолітньою дитиною, вік 30-40 років, виїхала до Німеччини зі сходу чи півдня України. Ось деякі ключові моменти цих соціологічних досліджень:
80% біженців з України — жінки. З них 60% приїхали до Німеччини з неповнолітньою дитиною або дітьми;
72% мають вищу освіту;
60% обрали саме в Німеччину, бо мали тут друзів чи знайомих;
4% на момент приїзду добре володіли німецькою мовою, 14% оцінили свій рівень як середній, 82% не знали мови зовсім.
Запитували соціологи в українців і про плани на майбутнє. Тобто, що вони робитимуть після завершення війни. Майже 45% відповіли, що хотіли б залишитися в Німеччині назавжди, 38% заявили про бажання повернутися додому, решта ще не визначилися.
Табір, соціальні пільги та інтеграційні курси — що чекає на українських біженців в Німеччині
Від початку повномасштабної війни минуло майже два роки. Німеччина, яка в лютому 2022 року пообіцяла приймати українців без жодних обмежень та квот, виконує свою обіцянку.
Щоправда, тепер приїхати і оформити тимчасовий захист значно важче, ніж було раніше. Спробуємо відповісти на основні питання, які можуть цікавити потенційних біженців з України.
Чи приймає ще Німеччина українських біженців? Так, Німеччина приймає біженців з України. Громадян нашої держави та осіб інших національностей, які незадовго до 24 лютого 2022 року, у цей день або після нього перебували в Україні і вирішили виїхати через війну.
Чи можна отримати тимчасовий захист в Німеччині, відмовившись від аналогічного захисту в іншій країні? І так, і ні. Кожен подібний випадок розглядають індивідуально. Тому, якщо ви маєте статус біженця в іншій країні, варто спершу направити електронного листа у відомство у справах біженців чи міграційну службу, описати свою ситуацію і запитати, чи є у вас шанс отримати тимчасовий захист у Німеччині. У разі позитивної відповіді можна їхати.
Якщо їхати, то куди? Можна обрати землю та місто самостійно? Ні, не можна. Більшість німецьких земель перевантажені і не мають ресурсів для прийому біженців. Тому одразу після прибуття до Німеччини треба звернутися до розподільчого табору. Найбільший — знаходиться в Берліні, на території колишнього аеропорту Тегель. Його співробітники й вирішать, у який регіон та місто вас направити.
Що робити після розподілу? Спершу треба зареєструватися і отримати тимчасовий дозвіл на проживання та роботу. Потім — подати заявку на отримання соціальних послуг. Біженці працездатного віку мають стати на облік у місцевому центрі зайнятості (Jobcentre), пенсіонери — в соціальному відомстві (Sozialamt). Саме ці інстанції відповідають за надання соціальних пільг.
Які пільги отримують біженці? Біженці працездатного віку, які поки не знайшли роботу, отримують Bürgerld — базову допомогу малозабезпеченим, таку саму, як і громадяни Німеччини. Її розмір — 563 євро на місяць. Додатково дають виплати на дитину, сума залежить від віку.
Окремо держава оплачує медичне страхування, оренду житла (воно має відповідати нормам соціальних відомств Jobcentre та Sozialamt) і частково покриває комунальні. Такі самі пільги отримують і біженці пенсійного віку. Щоправда, з виплат вираховують пенсію, яку вони отримують в Україні.
Які зобов’язання мають українські біженці?
Біженці працездатного віку, які отримують соціальні виплати від держави, повинні відвідувати мовні та інтеграційні курси, щоб в перспективі влаштуватися на роботу. Пропускати їх не можна, інакше урізаються соціальні виплати.
Усі біженці, які стоять на обліку соціальних відомств, повинні на вимогу надавати виписки зі своїх німецьких та українських банківських рахунків. А також просити у них дозвіл на відпустку чи навіть поїздку в інше місто.
Усі біженці, які отримали тимчасовий захист, не мають права самостійно змінювати місце реєстрації. Дозвіл на переїзд в іншу землю дає міграційна служба.
Як довго українські біженці можуть залишатися в Німеччині? До завершення війни. Попередньо, тимчасовий захист автоматично подовжили до 4 березня 2025 року. Коли війна закінчиться, люди мають повернутися додому. У Німеччині зможуть залишитися тільки біженці, які знайшли затребувану на ринку праці роботу, інтегрувалися і сплачують соціальні внески. За останніми даними, наразі в Німеччині працевлаштовані 19% з українських біженців працездатного віку.