Хочу сказати кілька слів про раптову і безглузду смерть, у наших краях, одного високопоставленого есесівця, причетного до масового знищення людей в часи Другої Світової війни.
Мова йде про Гільмара Векерле – штандартенфюрера СС, який воював у складі 5-ої танкової дивізії СС “Вікінг”. Цей нацист відомий тим, що саме його – Гільмара Векерле, рейхсфюрер-СС Гімлер призначив у 1933 році першим комендантом концтабору Дахау під Мінхеном. Нагадаю, що у Дахау томилися понад 200 000 в’язнів з понад 30 країн, з них близько третини — євреї. В Дахау загинули 32 099 в’язнів і ще майже 10 000 в його філіалах, головним чином від хвороб, недоїдання, самогубств, вбивств, тортур тощо.
Гільмар Векерле – штандартенфюрер СС, який воював у складі 5-ої танкової дивізії СС “Вікінг” під Львовом
Так от, події розгорталися наступним чином:
2 липня 1941 року рота СС полку “Вестланд”, яким командував штандартенфюрер Гільмар Векерле і яка входила до складу вищезгаданої танкової дивізії, атакувала село Кривичі (45 км східніше Львова і 25 км від Золочева), де були сконцентровані радянські війська. Артилерійський обстріл нацисти вели з вершини тутешнього пагорба “Кізя”. Під час нападу есесівців на село, загинуло більше двох десятків місцевих мешканців, а саме село було дощенту спалене ворогом. (Основна інформація з цього питання (у тому числі світлини), зібрана Назаром Демським і виставлена на сторінці “Словіта-Slowita-Slowitka Історичний музей”.
Вояки Дівізії СС “Вікінг” полку”Вестланд” в околицях Словіти, липень 1941, на задньому фоні гора Кізя
І, коли після бою, вийшовши у поле зі своїми офіцерами Гільмар Векерле інспектував свої і чужі втрати, його увагу привернули кілька підбитих радянських танків, які догорали неподалік. Вочевидь, прагнучи продемонструвати своїм офіцерам особисту відвагу, Гільмар Векерле виліз на башту догораючого танка з червоною звіздою і, відкривши люк, зазирнув до середини… У відповідь, одразу ж, пролунав постріл, яким важкопоранений танкіст не лише звів порахунки з ворогом, але й, мимоволі, поклав початок подальшій трагедії. Той постріл, на диво, виявився влучним, оскільки тіло Гільмара Векерле, таки добряче відкинуло назад…
Того ж дня, Гільмара Векерле і ще трьох есесівців було поховано у сусідньому селі Словіта. Про це ж свідчить і термінова телеграма, відправлена у той же день до Берліна і в якій сповіщалося про “…велику втрату для СС” і захоронення Гільмара Векерле у Словіті поруч з шосе Львів-Тернопіль. Копія цієї телеграми подана на світлині (згідно зі спогадами Ф.Кріля, це поховання було пізніше перенесене на кладовище у Золочів, де до сьогоднішнього дня спочиває під №85, за старою нумерацією).
Копія світлини з могилою штандартенфюрера СС Гільмара Векерле у Словіті поблизу Львова
Після несподіваної загибелі свого командира, нацисти одразу ж почали мститися, розпочавши по довколишніх селах масові розстріли полонених червоноармійців та євреїв…
Досі, на тутешніх полях, ще де-не-де вціліли могили з тієї, ненаситної до людських життів, війни. І, ці могили майже одразу впадають в око. А, от, ями з останками сотень і сотень тіл тих безневинно розстріляних, які нічим не позначені на теперішній поверхні, й досі скриті під товстим шаром родючого золочівського чорнозему…
Додаток
У Дахау «лікарі» та «вчені» СС проводили так звані «медичні експерименти» над сотнями в’язнів, яких використовували як людських ‘морських свинок’. Між 1941 та 1942 було проведено близько 500 таких операцій над здоровими людьми. Експерименти з малярії примусово проводилися доктором Шиллінгом над бл. 1200 особами, з котрих ніхто не зголосився добровільно для цього. Жертв кусали комахи або їм давали заразні малярійні зі спорозоїтами уколи. Інші тести, проведені доктором Рашером, полягали у вивченні ефекту довгого занурювання людини в дуже холодну льодяну воду — більшість жертв помирало при температурі −26 °C.
Наприкінці 1980-тих мешканці Кривич звернулися до уряду Нідерландів, щодо розслідування Кривицької трагедії…
