Український військовий на позивний “Туз” із Дніпропетровщини два дні йшов до побратимів з кулею в серці. Він пішов добровольцем до лав ЗСУ близько 4 місяців тому. Поранення воїн отримав під час штурму Роботиного Запорізької області у серпні.
Як повідомляє “Суспільне”, у бійця було чотири кульових поранення, одне з них у шию. Згодом виявилося, що куля з шиї потрапила у серце. Але він подолав важку дорогу, і, як зізнався згодом, зумів це за допомогою думок про доньок, інформує UAINFO.org.
“Ніхто не міг навіть уявити собі, що поранення шиї може призвести до такого розташування кулі. У правому передсерді. Складне місце. Воно знаходилося саме в порожнині серця”, – розповів військовий лікар Ярослав Тєлушко.
Сам Туз сказав, навіть не підозрював, що куля дісталася серця.
“Я не відчував, що в мене куля в серці, чесно. Лікар також казав, що не схожий ти на людину з кулею в серці. Потім зробили операцію, дійсно витягли кулю. Нічого я не відчував, в мене все боліло, в принципі, але серце не боліло”, – розповів захисник.
Окрім поранення у шию він мав ще травми кінцівок – складний перелом кісток обох передпліч та поранення ноги.
“Поруч стояв червоний будинок, дошками забиті вікна були, підозріло. Тому, що всюди вікна розбиті, а там дощечками забиті. Ми тільки туди, а звідтіля нас почали з кулемета накривати, ми почали назад відтягуватися у той час з іншого будинку, де хлопці наче зачистили, також почали накривати. Рятуватися з отриманими пораненнями довелося самостійно – сам наклав турнікет. Після рушив до побратимів, але з пораненнями шлях зайняв дві доби. Вижити допомогли думки про доньок – 12-річну Катерину, 8-річну Альбіну та 7-річну Анну”, – додав воїн.
Він зізнався, що понад усе на світі хотів їх побачити.
“Я так хотів їх побачити. Я про них думав. Лежу-лежу, думаю, я ще живий і поповз до пацанів своїх, і всю дорогу я виходив і думав, що за будь-яких обставин дочок побачу”, – сказав воїн.
Його згодом евакуювали до Запоріжжя, де зробили операцію та витягли кулю з серця. Наразі боєць проходить лікування у Вінниці. Після реабілітації одразу поїде додому до доньок. А якщо здоров’я вистачить – повернеться до побратимів.
