У разі неспроможності сплачувати пенсії, в зоні ризику опиняться практично всі громадяни, в тому числі й ті, хто вже отримує пенсію.
Ризик того, що держава в майбутньому не зможе виплачувати пенсії дійсно існує. Проте, це зовсім не пов’язано із старінням населення, як про це заявив прем’єр Шмигаль. На відміну від європейських країн, де тривалість життя зростає, а, отже, зростає і частка людей пенсійного віку, в Україні люди довше жити не стали.
Частка людей пенсійного віку стабілізувалася на позначці 30% і вже багато років не зростає. Причина дефіциту Пенсійного фонду полягає в економічному занепаді та тотальному безробітті. Кількість людей, які сплачують кошти в Фонд соціального страхування, значно поступається кількості пенсіонерів. Щоб врятувати ситуацію, треба відновити економічне зростання та створити мільйони робочих місць. Без цього дійсно держава не зможе виплачувати пенсії і навіть скоріше, ніж через 15 років. У разі неспроможності сплачувати пенсії в зоні ризику опиняться практично всі громадяни, в тому числі й ті, хто вже отримує пенсію. Не виключено, що пенсії збережуть для держслужбовців, а всім іншим доведеться виживати, хто як зможе.
Накопичувальна пенсійна система зараз розглядається як доповнення до солідарної. Тобто ті, хто вже на пенсії або досягнуть пенсійного віку найближчим часом, будуть отримувати пенсію в рамках солідарної системи. Для них нічого не зміниться. Ті, хто потрапить під накопичувальну пенсійну систему, можуть очікувати на отримання додаткових виплат за рахунок накопичених коштів.
Проте, накопичувальна пенсійна система жодним чином не забезпечить людей гідними пенсіями, а може обернутися черговою аферою.
Варто пам’ятати, що накопичувальна пенсійна система передбачає щомісячні відрахування із зарплати працівників, тобто доходи громадян зменшаться. Розглядаються різні суми відрахувань, в основному на рівні 2-7 %. Неважко підрахувати, що таких відрахувань, навіть за 35 років трудового стажу, не вистачить на пристойну пенсію. Крім того, існують ризики втрати накопичень. Зокрема, держава може через декілька років, коли на накопичувальних рахунках назбираються чималі кошти, перерахувати їх в загальний Пенсійний фонд. Подібне вже трапилося в Угорщині та Росії.
Інший ризик – інфляція. З 1996 року гривня знецінилася вже більше як в 20 разів. Щоб захистити гроші від знецінення потрібно, щоб вони приносили щорічний чистий дохід не менше 30% річних. Отримати такий дохід в нинішніх умовах неможливо. Крім того, до 7% від заощаджень щороку доведеться витрачати на сплату комісійних приватним пенсійним фондам, керуючим компаніям, депозитаріям, тощо. Також слід пам’ятати, що отримані доходи оподатковуються, тобто заощадження будуть зростати ще повільніше.
Інвестиції – теж ризикована справа. Можна як заробити, так і втратити. Під час кризи 2008-2009 рр. американські пенсійні фонди втратили понад 2 трильйони доларів своїх клієнтів. Подібне буде траплятися із заощадженнями в Україні. Крім того, можливі шахрайські дії з боку приватних пенсійних фондів та керуючих компаній. Кошти клієнтів можуть бути вкрадені, а фонди оголосять про банкрутство.
Для держави запровадження накопичувальної пенсійної системи теж обернеться втратами. Планується створення низки державних структур для організації ведення накопичувальних рахунків, підбору та регулювання діяльності керуючих компаній, тощо. А це потягне додаткові витрати бюджетних коштів в розмірі декількох мільярдів гривень щороку. Тож запровадження накопичувальної пенсійної системи не забезпечить людям заможну старість. Проте, дасть можливість збагатитися приватним пенсійним фондам, керуючим компаніям, депозитаріям та деяким чиновникам.