Розповідь заробітчанки про те, як вперше за десять років вона приїхала додому з Італії. Виявилося що син та невістка вмостилися зручно на моїй шиї і думали, так воно і буде постійно.
Десять років тому, після розлучення з чоловіком, я поїхала до подруги в Італію: відволіктися і підзаробити. Вийшло, що лишилася на багато років.
Син за цей час одружився, в нього народилися діти. Ми весь час спілкувалися по відео, я кожного місяця відправляла їм по півтори тисячі євро.
І ось нарешті, вперше за десять років, я залишила життя заробітчанки і приїхала додому.
В Італії я займалася масажем, доглядала літню жінку. Як же тішилася, що це все позаду! Як зраділа, коли обійняла сина, невістку, двох онуків, яких побачила вперше. Зате який ремонт у них в квартирі завдяки моїй допомозі! Квартира в них у старому будинку, двокімнатна, але вони такий добротний ремонт в ній зробили, зі смаком.
Я похвалила дітей, а потім розповіла їм про свої найближчі плани. Сказала, що куплю собі квартиру, бо повернулася, звісно, не з пустими руками. Що мрію ще налагодити особисте життя, бо вже пару років спілкуюся на відстані з колишнім однокласником, який теж розлучений. Може і вийде в нас що?
Але діти таким новинам не зраділи. Виявилося, вони думали, що я привезла їм гроші і вони куплять собі з дітьми більшу, трикімнатну квартиру, а цю будуть не дешево здавати, щоб і далі не працювати.
Уявляєте?.. Всі ці роки ні син, ні невістка не працювали, а жили з тих грошей, що я висилала. І не збиралися працювати й надалі, а он який план склали!
Я думала пожити з ними якийсь час, а в своїй старій однушці ремонтик зробити, аби краще її продати, та не стала цього робити.
Зараз і живу в своїй квартирі, і ремонт одночасно роблю. Тим часом придивляємося з Іваном, з яким ми вже місяць зустрічаємося, собі більше житло.
… З дітьми, на жаль, майже не спілкуюся. Шкода, що онуків не часто бачу….
Але скоро, думаю, ситуація зміниться, бо вже вчора подзвонила невісточка і попросила завтра побути з хлопчиками, бо вона на співбесіду піде, син також роботу шукає.
Ну нарешті!
А то вмостилися зручно на моїй шиї заробітчанки і думали, так воно і буде постійно? Е ні, дітки, я ще й для себе пожити хочу!