Хто переміг у фінальному матчі чемпіонату Євро-2020. Який рахунок?
Чемпіонат Європи. Фінал
11 липня. Англія. Лондон. Стадіон: “Вемблі”
Італія – Англія 1:1 / пен. 3:2
Голи: Бонуччі 67 – Шоу 2
Серія пенальті
1:0 – Берарді
1:1 – Кейн
1:1 – Белотті (воротар)
1:2 – Магвайр
2:2 – Бонуччі
2:2 – Рашфорд (стійка)
3:2 – Бернардескі
3:2 – Санчо (воротар)
3:2 – Жоржиньо (воротар)
3:2 – Сака (воротар)
Італія: Доннарумма – Ді Лоренцо, Бонуччі, К’єлліні, Емерсон (Флоренці 118) – Барелла (Крістанте 54), Жоржиньо, Верратті (Локателлі 96) – К’єза (Бернардескі 84), Іммобіле (Берарді 55), Інсіньє (Белотті 91).
Англія: Пікфорд – Вокер (Санчо 120), Стоунз, Магвайр – Тріпп’єр (Сака 71), Філліпс, Райс (Гендерсон 74, Рашфорд 120), Шоу – Маунт (Гріліш 99), Стерлінг – Кейн.
Попередження: Барелла 47, Бонуччі 55, Інсіньє 84, К’єлліні 90+6, Жоржиньо 114 – Магвайр 106
Важко назвати фінал Євро, який виглядав емоційнішим, фестивальнішим, історичнішим, ніж Євро-2020. В Англії “It’s coming home” було чутно з кожної праски і від кожного голуба, на табло в метро, на шкільних спортивних майданчиках і навіть королева в спеціальному листі бажали успіху збірній в її першому фіналі великого турніру за 55 років і другому в історії. В Італії ж хотіли піднятися на вершину після Апокаліпсису невиходу на Чемпіонат Світу-2018, після Апокаліпсису коронавірусу. Бачачи знак у даті – рівно через 39 років після перемоги на ЧС-1982.
В плані тактики, командної гри, італійці виглядали сильніше. Вони не програвали в 33-ох матчах поспіль, не пропускали більше одного м’яча в 36-ти. Вміння володіти м’ячем, високо пресингувати, грати в короткий пас, величезний досвід Джорджо К’єлліні, Леонардо Бонуччі, командний досвід також були козирями. А коли довелося згадати про катеначчо – вдалося витримати проти Іспанії. Але оборона англійців виглядала навіть краще, не пропускала з гри на турнірі, їхня тактична гнучкість вища. І вони вдома, при тому, що Гарет Саутгейт навчив їх не відчувати тиску, грати вільно.
Журналіст Gazzetta Dello Sport Фабіо Лікарі перед матчем написав, що Англія боїться Італію. Можливо, тому Саутгейт перейшов на гру з трьома центральними захисниками, як проти Німеччини в 1/8 фіналу. І це приголомшило італійців. Одразу ж Кейн відійшов в центр поля, отримав від Шоу, віддав новому гравцеві в “старті” Тріпп’єру на правий фланг, той навісив, а Шоу прокрався в штрафний і замкнув. Гол, створений латералями. Що нагадав перший гол у ворота данців у півфіналі. Незабаром Тріпп’єр ще двічі отримав м’яч в таких ситуаціях. Там вже паси перервали захисники.
1:57 – найшвидший гол в історії фіналів Євро. І перший гол Шоу за збірну в кар’єрі. В такий момент!
Опорник італійців Марко Верратті заявив перед матчем, що Англія змушує суперників грати погано. За цим планом вона й діяла надалі. Спочатку Італія перебувала просто в паніці, попри перевагу за відсотками володіння м’ячем, здавалося, не може зачепитися за нього. Навіть в атаку виходили лише двоє-троє. А захисникам довелося переривати небезпечні простріли. Тривав матч проти Іспанії. Після 30-ої хвилини “адзуррі” хоча б повернули знайому агресію, володіння м’ячем, притиснули суперника до воріт. Але й тоді були позбавлені ідей і просто банально пасували.
Прорив К’єзи повз всіх і трохи неточний удар здалеку низом залишився єдиним моментом, схожим на небезпечний, перший удар в площину воріт Пікфорда відбувся лише у доданий час (Верратті) і був дуже слабким.
В другому таймі підопічні Роберто Манчіні продовжували володіти м’ячем і стукати у двері суперника. Особливо – після замін на 55-ій хвилині. Тиск посилився, темп зріс. Підопічні Саутгейта занадто вже сіли в оборону. Пікфорд витягнув складні удари Інсіньє та К’єзи після дриблінгу, відповіді Стоунза та Магуайра з кутових були трохи неточними. А ось якраз кутовий Бонуччі став вдалим. В бардаку в штрафному Пікфорд перевів удар Верратті головою в стійку, і Леонардо добив. А за шість хвилин довгий пас Лео знайшов Берарді, той зльоту перекинув воротаря. Але й ворота.
34-річний Бонуччі став найстаршим автором голу в історії фіналів Євро.
Лише після моменту Берарді Англія та гра взагалі заспокоїлися. Раніше непомітний Стерлінг спробував кілька проривів. Інсіньє намагався відповісти. Загалом ж обидві вже чекали на овертайм. Який команда Саутгейта почала вже добре, не пасивно. Навіть тиснула. Філліпс пробив здалеку трохи неточно. Була й відповідь. Простріл Емерсона, який мало не замкнув Бернардескі. Воротар встиг. Друга 15-хвилинка також почалася моментами. Обидва воротарі помилилися, Пікфорд – не приборкавши одразу удар, Доннарумма – на виході. Обійшлося. І пенальті стали найлогічнішим варіантом.
Берарді, що не бив у півфіналі, почав серію ударом низом, обдуривши воротаря. Кейн, що схибив у півфіналі проти Данії, пробив також лівіше від себе, Доннарумма вгадав, але не дістав. На обличчі Белотті ясно читалася напруга, і в підсумку Пікфорд доволі легко відбив його удар. Магуйар вирубив камеру ударом в “дев’ятку”. Бонуччі пробив майже в “дев’ятку”. А ось Рашфорд, що тільки-но вийшов на заміну, чекав дуже довго після свистка, дуже довго розбігався, чекав на дію воротаря – і пробив в стійку. Бернардескі закріпив ударом по центру.
А потім історія повторилася. Санчо, що також вийшов на 120-ій хвилині, також чекав, також дивився на воротаря. І Джанлуїджі відбив. Повторив і Жоржиньо поведінку англійців. Пробив слабко, і Пікфорд взяв. Сака вже не чекав, пробив швидко. Але занадто наївно, на зручній висоті для Доннарумми. Джіджо відбив зовні легко.
Італія – чемпіон Європи! Після всього, що пережила країна за час пандемії, після приниження, яке пережив весь італійський футбол чотири роки тому. Після всіх цих років, в які кальчо втратив свій статус, забув про успіхи у Лізі Чемпіонів. Манчіні прийшов, змусив збірну відмовитися від катеначчо, прищепив їй технічний атакувальний футбол. Одночасно не зруйнувавши вміння захищатися. І переміг. Джорджо К’єлліні розповідав, що відразу ж після приходу тренер заговорив про перемогу на Євро, і на нього дивилися як на божевільного. Що ж, генії нерідко божевільні.
А Англія? Вона стала другим господарем поспіль, хто програв фінал Євро. 17-им з 18-ти на великих турнірах, які не взяли трофей. Вона виконала величезну роботу з Гаретом Саутгейтом. Але у вирішальний момент їй не вистачило досвіду, холоднокровності. Занадто молоді гравці пробивали пенальті. Не вистачило витримки під тиском очікувань “Вемблі” та всієї країни. Не вистачило і побудови структури гри. Як і у півфіналі ЧС-2018, вона забила дуже швидко, але потім віддала м’яч супернику і програла. Структури Італії та Хорватії виявилися міцнішими.