Думки батьків з приводу змін у шкільному харчуванні розділилися.
Із 1 січня 2022 року українські школи і дитячі садках перейшли на оновлене меню. Участь у розробці меню взяли перша леді Олена Зеленська та відомий кулінар Євген Клопотенко.
Оновлене меню для шкільних їдалень має перелік із 160 страв. У ньому обмежено кількість солі та цукру, жирів рослинного й тваринного походження та субпродуктів. Натомість збільшено кількість споживання молока та кисломолочних продуктів, м’яса, риби, свіжих овочів і фруктів.
Усі шкільні заклади зобов’язані:
зменшити кількість цукру у 2-2,5 рази – до 7,5 г на один прийом їжі;
збільшити кількість фруктів до 100 г на один прийом їжі;
зменшити кількість хліба на 1 прийом їжі з 60-80 г до 30-50 г;
збільшити кількість м’яса птиці так, щоб протягом п’ятиденного робочого тижня при одноразовому харчуванні забезпечити дві порції м’яса по 70 г, 100 г або 120 г кожна, залежно від віку дітей;
збільшити кількість молочних продуктів при формуванні меню.
Особливості продуктів:
приблизно 75% продуктів у їдальнях мають бути рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди;
картоплю як окрему страву можна пропонувати не більше двох разів на тиждень у разі п’ятиденного перебування в школі, або не більше трьох разів на тиждень у разі 6-7-денного перебування;
відварювати овочі, щоби приготувати салати на наступний день, не можна;
салати треба заправляти перед видаванням;
треба надавати перевагу продуктам із вищим вмістом харчових волокон (наприклад, обирати гречку замість рису);
надавати перевагу цільнозерновим хлібобулочним виробам із високим вмістом клітковини з додаванням висівок, насіння;
м’ясні страви (очищені від волокон курку, індичку, нежирну свинину, телятину) треба якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами чи салатами;
насичені жири, зокрема вершкове масло, не мають становити понад 10% від загальної кількості калорій;
у стравах можуть бути очищені горіхи або насіння. Але про це треба вказувати в меню, аби діти з харчовими алергіями знали про це. Горіхи або насіння також можна пропонувати в окремій упаковці, але без глазурі й додавання цукру;
сніданок, обід та вечеря мають містити по одній порції зернових продуктів або картоплі, овочів, фруктів, м’ясних чи рибних страв, молочних чи кисломолочних продуктів. Плавлений сир не дозволяється;
сіль можна використовувати тільки йодовану та лише для приготування їжі;
заборонено використовувати соуси та майонези, крім кетчупу з високим вмістом томатів на 100 грамів продукту;
питна вода має бути доступна завжди під час їжі, сік можна пропонувати в обмеженій кількості й без додавання цукру та підсолоджувачів.
Заборони на продаж:
у шкільних буфетах заборонено продавати солодкі хлібобулочні вироби, продукти з високим вмістом цукру чи солі, консервантів, барвників та ароматизаторів.
газовані напої, зокрема й солодкі, м’ясні та рибні продукти промислового та кулінарного виробництва, непастеризовані соки та молочні продукти, кава і гриби.
Думки розділилися
Користувачі соціальних мереж висловлюють своє обурення в коментарях до посту Євгена Клопотенка. Батьки не задоволені і пишуть, що діти повертаються додому голодними.
Буряк варений на терці, натертий без солі і краплі олії – жодна дитина не доторкнулася до їжі, дві дитини вирвало.
За якими принципами ви робили дитяче меню? У вас є діти? Хліб з маслом потрібен організму, що росте! Чому на вечерю немає компоту? Ви спочатку своїх дітей так годуйте, нехай плюнуть вам у вашу стріпню! Чай без цукру, що це? Без солі, чому? Можна на морську сіль замінити.
В садочках то взагалі жах сплачуєш за цілий місяць харчування, а дитина максимум кусок хліба з’їла. Бо не «меньше солі і цукру», а він взагалі відсутній.
Дитина прийшла з дитячого садка голодною. Якщо раніше дитина не їла зранку молочну кашу, то могла спокійно з’їсти хліб з маслом і сиром, запити чаєм і до обіду спокійно дожити. Тепер масло не дають, чай і компот без цукру. Суп на воді з плаваючою трохи картоплею і морквою. М’яса нуль, пів яйця в день. Що за дієта для малюків, приходять додому і по 2 рази їдять. Цілий день голодні.
В Одесі вже в садах прибрали сіль, цукор взагалі й хліб. Вважаю це маячнею. Діти і так маленькі погано їдять, а ще й не солоне і не солодке. Я не казав, що треба прям насолювати і кілограмами сипати цукор, але і прибирати повністю теж не варіант. Порції зменшили, зате ціну з 37 грн підняли до 45, бо овочі додали.
У садочках то взагалі жах, згуртуєш за цілий місяць харчування, а дитина максимум шматок хліба з’їла. Бо не «менше солі і цукру», а він взагалі відсутній.
Але є й ті, хто вважає, що таке меню дуже корисно і незабаром діти навчаться їсти такі продукти.
Я лікар-ендокринолог і дедалі частіше зустрічаюсь із дитячим ожирінням. Тому дякую вам за вашу роботу!!
Людям завжди не подобається щось нове. Дітям всім не догодиш навіть вдома. Кухарі здебільше старої школи – ПТУ. Місцева влада маніпулює цінами. Наберіться терпіння, незважайте на безпідставну критику. Успіхів.
Потрібно починати з себе, перестаньте купувати дітям кока-колу, чіпси, чупа-чупси, Барні, в якому хіматоз. Якщо їсти звичайну їду, то діти привикають. Мої їдять кашу вівсяну з молоком без цукру і нічого, а як хтось додасть цукор, то не їдять.
Відповідь кулінара Клопотенка
У пості в Instagram кулінар ще раз нагадав, що сади й школи з 1 січня перейшли на оновлене харчування, але зазначив, що в курсі, що багатьом це не подобається.
«Це моя ініціатива, щоб у школах знали, що і як готувати за новими правилами (уважно ми прийняли продукти, які школи реально можуть купити і ситуацію з обладнанням). Рецепти затвердили ДПС та МОЗ (+ рекомендували їх на національному рівні). Так школи отримали вибір: самим створювати меню в норми або складати його на основі розроблених нами рецептів», – написав він.
За словами Клопотенка, в садках і школах не повинні різко відмовлятися від солі і цукру в стравах, це повинно відбуватися поступово. Кулінар зазначив, що батьки можуть перевірити, чи відповідають страви в закладах освіти тим, які він розробляв. Якщо ви знайшли порушення – ви маєте право звернутися до Держпродспоживслужби.
«Держпродспоживслужба контролюватиме впровадження нових норм та дотримання санітарних норм закладами освіти. Ця реформа дуже важлива, адже результати цієї реформи торкаються кожного з нас через здоров’я наших дітей», – зазначили у відомстві.
