Росіяни скинули бомби на 9-ти поверхові будинки. І ті люди, які перебували у підвалах, виявилися заживо похованими.
У Бородянці під Києвом росіяни з перших днів окупації розстрілювали мирних мешканців і житлові будинки.
Про це розповів в. о. голови Бородянської селищної ради Георгій Єрко.
За його словами, Бородянка зруйнована майже повністю, особливо багатоповерхова забудова.
“Перші дні, коли проходили колони, вони (росіяни. — Ред.) розстрілювали мирних жителів, розстрілювали мирні домівки. Не звертаючи уваги на те, що по них ніхто не відкривав вогню. Тому що у селищної територіальної оборони були тільки автомати. Але вони розстрілювали і будинки, і жителів”, — зазначив Єрко.
Він повідомив, що коли проходила колона окупантів, росіяни відкрили вогонь по мешканцях з автоматів. Тоді загинули 8 людей. Пізніше росіяни стріляли по людях не лише з автоматів, а й із важкого озброєння, БТРів і танків.
“Першого авіаційного удару зазнало саме наше селище. Були скинуті бомби на 9-ти поверхові будинки. І ті люди, які перебували у підвалах, виявилися заживо похованими. Ми одразу намагалися відкопати їх. Була оголошена повітряна тривога. Потім пішли знову колони, БТР — і стріляли по тих машинах і людях, які намагалися відкопати загиблих. Ми зверталися до них письмово — розкопувати ніхто не дозволяв”, — сказав Єрко.
Скільки людей загинули під завалами багатоповерхівок, поки невідомо.
Очільник Бородянської селищної ради розповів, що окупанти всіляко заважали евакуції мирного населення з Бородянки.
“Під час окупації ніяких “зелених коридорів” на вивезення людей нам ніхто не давав. Так званий “зелений коридор”, коли ми вперше його домоглись, існував не з 9 до 15, а 1 годину 20 хвилин. Ми евакуювали близько 400 людей з будинку-інтернату. Наступного разу ми намагалися евакуювати людей, але були бойові дії. Лише на третій раз вдалося доїхати до тих населених пунктів, звідки людей змогли евакуювати”, — каже Єрко.
Загарбники не давали можливості повідомити людей про евакуацію. Через відсутність електрики і зв’язку зробити це було майже неможливо.
“Гучномовці не давали, ходити по вулиці не давали. Зв’язку в Бородянці не було вже близько 10 днів. Як сповістити людям, що їдуть їх визволяти — ми не знали. Тому на свій страх і ризик посилали сміливців, які бігли вулицями і кричали, що йде евакуація. А коли почалася евакуація на Гомель в Білорусь — люди вже не знали, чи то забирають їх на Гомель, чи то їх будуть везти на вільні території України”, — зазначив він.
Наразі в Бородянці працює штаб, дістають тіла загиблих з-під завалів, ведуться роботи з розмінування. Є вже один нещасний випадок, коли людина підірвалася на міні. Також у місті багато мародерів, тому влада робить усе можливе, аби запобігти таким ганебним випадкам.