Харків’янина поховали в легендарному урочищі Холодний Яр на Черкащині – так вшанували любов бійця до історії національного спротиву.
Харків’янин Георгій Тарасенко брав активну участь у Революції Гідності, після початку війни став волонтером, пройшов бойовий вишкіл і сім разів їздив на ротації в зону бойових дій. А загинув цієї жахливої для кожного з нас весни…
Вищу освіту боєць із позивним “Жора” (так побратими скоротили його ім’я) здобув у Національному аграрному університеті, де вчився на агронома. Але жодного дня за фахом не працював.
“Син із першого курсу зацікавився військовою службою. Але нам про це сказав не одразу, — розповідає батько загиблого Олександр Тарасенко. — Якось відпросився з другом нібито на риболовлю на декілька днів. А згодом ми дізналися, що їздив у зону бойових дій. З часом він заснував добровольчий підрозділ та однойменну організацію “Фрайкор”. Її назва з німецької перекладається як “корпус”: у XVIII столітті так називали тероборону.
Син і його побратими були націоналісти — у позитивному сенсі цього слова. Дуже любив Україну. Декілька років тому перейшов на спілкування українською мовою — не хотів мати нічого спільного з росією…”
Пан Олександр каже, що у нього з сином були дуже довірливі стосунки: не просто як у батька і сина, а як у найкращих друзів…
…У перший день повномасштабної війни, 24 лютого, Георгій Тарасенко вивіз із Харкова своїх рідних, адже переживав за їхнє життя. А сам зі зброєю у руках взявся боронити рідне місто.
“Тоді ми бачилися востаннє, — каже батько. — На прощання я попросив єдине: берегти себе і повернутися додому живим…”
Бойова група Георгія брала активну участь у знищенні загону спецпризначення та піхоти 25-ї бригади ЗС рф. “Бойова операція тривала кілька днів, — веде далі батько. — Георгій, як командир свого добровольчого батальйону, був у бою першим, оберігаючи особовий склад. 26 березня під шквальним вогнем син дістав кульові та осколкові поранення, які виявилися фатальними…”
Георгієві Тарасенку посмертно надано звання Героя України. Його поховали в урочищі Холодний Яр, що на Черкащині, біля Мотронинського монастиря.
“Син захоплювався історією і часто перечитував роман Юрія Горліс-Горського про події часів Холодноярської Республіки, одного із осередків українського повстанського руху, — каже батько. — Могила Георгія наразі єдина в тому урочищі. Можливо, у майбутньому там створять якийсь меморіал і ховатимуть інших українських воїнів”.