Листопад крайній термін, до якого активні масштабні бойові дії мають смисл для всіх сторін, і переговори виходять як логічний наслідок.
Про це пише у себе в Телеграм-каналі ексрадник глави МВС, виконавчий директор Українського інституту майбутнього Віктор Андрусів.novosti.politeka.net
“Менше року назад я дав два прогнози оптимістичний – травень-червень, песимістичний – жовтень-листопад. Оптимістичний вже не виправдався, але я залишаюсь при своїй думці щодо песимістичного. Тут важлива ремарка, я веду мову не про закінчення війни, а про припинення бойових дій і початок переговорів. Відразу підкреслю переговори не означають поразку і не означають кінця війни. Навпаки вони можуть провалитись і все почнеться знову. Я думаю, що в зиму ми ввійдемо в переговорний процес”, – пише Андрусів.
За його думкою у війні є дві можливих патових ситуації, які спровокують переговорний процес.
“Перша – наш контрнаступ не вдався, лінія фронту стабілізувалась, жодна зі сторін не може перемогти. Це змусить сторони сісти за стіл переговорів, оскільки смислу перебувати в такій патовій ситуації немає. Друга – це наш контрнаступ вдався, російські війська опинились в критичній ситуації. Це ще одна патова ситуація, оскільки рф потрапляє в ситуацію, в якій використання ядерної зброї є питанням їх виживання. Тут світ знову включиться в питання переговорів”, – пише експерт.
Ситуація Заходу
Захід ніколи не ставив собі за ціль перемогу України в війні. Це неприємна правда, яку всі забувають. Стратегія Заходу показати путіну, що він не може виграти і посадити його за стіл переговорів. Для Заходу значно важливіше утримати росію від Китаю, чим дати Україні перемогти. На наше щастя ця стратегія передбачає нам стільки допомоги, скільки треба, щоб путін не досягнув успіху. Тому ми поступово отримаємо все, що мали (F 16, ATACAMS), але робиться це повільно саме для того, щоб путін усвідомив, що переваги він не отримає. Також за цей рік розгортається масштабне виробництво снарядів і зброї на Заході, що додатково натякає на відсутність шансів у путіна перемогти.
Переговори вигідні Заходу, оскільки знімають не потрібні ризики. Я вже писав, що нас не будуть зливати на жодних переговорах. Але потрібно не забувати що в 2024 вибори в США і Байдену бажано прийти з певним результатом. Переговори можуть виправдати його політику активної підтримки України.
Ситуація рф
путін чекає на переговори. Але щоб сидіти на них сильним йому треба відбити наш контрнаступ. Його ситуація складна з багатьох точок зору. Попри те, що російська економіка досить непогано проходить санкційний тиск, ресурсів на створення нових потужних армій у путіна немає, і не буде. Так, санкції працюють погано, але вони якщо не вбивають російську економіку, то не дають їй і зростати. І комплектувати нові масштабні армії поки немає з чого, і навряд чи буде. Успіх нашого контрнаступу знову може серйозно підірвати ситуацію в російських елітах, оскільки стане очевидно, що за провал винні Шойгу і Герасімов. Тому політична дестабілізація може набрати обертів.
Зрештою, листопад є теж певною точкою для путіна. Сподіватись на кризу в енергетиці смислу немає, оскільки Україна дуже зміцнила себе автономними засобами на зиму, і ще й ППО. Допомога Китаю є, але шансів, що вона буде рости мало. Китай найбільше “офігів” від маршу Пригожина, і якщо йому щось і не потрібно – то нестабільна росія напередодні можливого конфлікту по Тайваню.
Ситуація України
Ми контрнаступаємо. Це вже успіх, а про результати наших наступів судити ще рано. Втім, зрозуміло, що до кінця осені ми отримаємо конкретний результат. Я залишаюсь оптимістом щодо цього результату: ми прорвемо російську оборону. Але в будь-якому випадку після цих наступів ми не скоро зможемо сформувати новий потужний потенціал, щоб завершити війну ідеальним сценарієм повного розгрому рф. Цей омріяний сценарій має дуже мало шансів в нашій війні. Зрештою, ми теж виснажуємося морально, фізично, ресурсно. Так, ми готові битись до кінця, але сил від цього більше не стає. Плюс треба розуміти нашу тотальну залежність від Заходу, який якщо скаже нам йти на переговори, то виходу в нас не буде. Щоб ви розуміли скільки стоїть на кону: якщо ми не досягнемо успіху в контрнаступі – західна допомога почне танути на очах, і зведеться виключно до підтримки на рівні стримування орків. Переговори будуть вимушеними. Тоді як успіх навпаки стимулює підтримку, і переговори будуть питанням нашого вибору.
Завершуючи, листопад крайній термін, до якого активні масштабні бойові дії мають смисл для всіх сторін, і переговори виходять як логічний наслідок. Після листопада жодній зі сторін важко буде сподіватись на однозначну перемогу у війні. Я схильний вважати, що тоді війна увійде в звичайну позиційну фазу. З цієї фази її зможуть вивести або смерть путіна, або політична дестабілізація в рф, або інші глобальні аномалії. А це означає, що говорити про строки завершення війни після листопада не буде ніякого смислу.