Українці тепер можуть отримати додатковий період до свого страхового стажу, який становить три роки, під час яких вони не брали участь у працевлаштуванні. Цю ініціативу представлено на порталі today.ua.
З початку 2024 року жінкам та чоловікам в Україні буде зараховано до страхового стажу період декретної відпустки. Згідно із законодавством, це право надається матерям або батькам, які протягом трьох років здійснювали догляд за дитиною і не можливістю займатися оплачуваною працею.
З 1 січня 2004 року вказаний період буде обліковуватися одному з батьків до того, як їхнє дитя досягне трьох років. Зазначено, що обов’язковою умовою є отримання державної допомоги протягом цього тримісячного періоду, і важливо, щоб громадянин дійсно не здійснював працевлаштування ні на основному робочому місці, ні в будь-якій іншій сфері.
Починаючи з 2025 року, декретна відпустка буде враховуватися в страховому стажі матері або батька згідно з персональним обліком. Якщо цей період не врахували у загальному страховому стажі, необхідно подати документи до Пенсійного фонду України для визначення цих років відпустки відповідно до вимог закону.
Необхідні документи для врахування декретної відпустки включають витяг з трудової книжки та підтвердження відсутності підприємницької діяльності для підтвердження факту декретної відпустки. Також потрібні свідоцтво про народження дитини, паспорт або свідоцтво про її смерть.
Важливо зазначити, що в страховий стаж враховується також період догляду за дитиною до 12-річного віку, якщо вона належить до осіб, які постраждали від аварії на Чорнобильській атомній електростанції. У цьому випадку потрібно представити свідоцтво про народження дитини, паспорт чи свідоцтво про її смерть, посвідчення дитини, яка постраждала через Чорнобиль, а також підтвердження того, що один з батьків не працював до досягнення дитиною 12-річного віку, і заяву про відсутність користування чорнобильською пільгою згідно із законом про соцзахист українців, які постраждали через ЧАЕС.
Українці також можуть отримати декретну відпустку і після досягнення дитиною трьох років – до шести років, з урахуванням стану її здоров’я. Цей період буде зарахований до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю або безперервного стажу, але не до загального страхового стажу.