Батьки відіграють визначальну роль у захисті дітей від негативного впливу інтернету, водночас увага батьків до своїх дітей та живий емоційний контакт між ними значно знижують ризики й негативні впливи на дітей від користування всесвітньою мережею.
На цьому наголосили учасники круглого столу «Цифрова година» (Digital Homeroom), що відбувся в Укрінформі з нагоди Дня безпечного інтернету, який 11 лютого відзначають у всьому світі.
Серед небезпек, які несе інтернет для дітей: кібербулінг, секстинг, ігроманія, порнографія, культивування жорстокості, насильства, суїцидальні групи тощо.
2019-го року на Національну дитячу гарячу лінію надійшло 18 тисяч звернень від дітей. Вони стосуються насильства, жорстокого поводження, булінгу і так чи інакше пов’язані з онлайн-режимом, розповіла Альона Кривуляк, віцепрезедент ГО «Ла Страда – Україна».
«Ми завжди питаємо, хто з дорослих є поруч, кому ти можеш довіритись? І діти нам відповідають – це ви, тобто «гаряча лінія». Нам приємно, що діти нам довіряють, але насправді в цьому є й певний ризик, тому що діти нас не бачать і не знають, хто ми такі. Діти часто йдуть в онлайн, зокрема, через непорозуміння з батьками», – зазначає експерт.
Довіра між дітьми й батьками є дуже важливим чинником запобігання злочинам проти дітей, зокрема в інтернеті, вважає Наїра Аветісян, керівник Програми захисту дітей, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).
«Доки ми не зможемо забезпечити довіру між дітьми й батьками, ми не зможемо просунутися вперед у розв’язанні цього питання. Покращення прямої комунікації, а не через інтернет, між підлітками та батьками може побудувати довіру між ними», – наголосила Аветісян. При цьому вона вважає, що, наприклад, штрафування батьків за булінг не розв’язже проблеми.
Цивілізаційною загрозою вважає проблему взаємодії дітей з кіберпростором Любов Найдьонова, доктор психологічних наук, завідувачка лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.
«Медіапедагоги дійшли висновку, що фактично вони виправляють ті помилки, які допущені батьками на ранніх етапах організації практик взаємодії дітей з кіберпростором. І це жахлива ситуація. Це цивілізаційна загроза насправді», – сказала Найдьонова.
Діти сидять у таких соцмережах і месенджерах, про які батьки зазвичай і не чули. Отже, проблема в тому, що діти й батьки перебувають у різних інформаційних просторах, зазначила Дар’я Чекалова, асистентка радника з питань безпечного інтернету для кожної дитини при Міністерстві цифрової трансформації України.
«Моя порада – це спільний з дітьми інфопростір: вивчати соцмережі, дивитись, що там відбувається і як вони функціонують, знаючи всі ці алгоритми. Лише 5-6% дітей готові піти до батьків по допомогу. Вони не розглядають батьків як тих, до кого вони звернуться в разі небезпеки, бо вважають, що їм треба буде довго пояснювати весь цей механізм», – наголосила експерт, вважаючи цю обставину вагомою причиною непорозуміння між батьками та їхніми дітьми.