facebook

Лікувальний розпил: влада збирається витратити 5 млрд грн на непотрібну медтехніку напередодні другої хвилі COVID-19

Замість закупівель медтехніки, якої гостро потребують лікарні для боротьби з COVID-19, 5,3 млрд грн піде на закупівлю дорогого і не першої необхідності обладнання. Велика частина якого навіть не буде введена в експлуатацію.

Лікувальний розпил: влада збирається витратити 5 млрд грн на непотрібну медтехніку напередодні другої хвилі COVID-19

Тим часом, від закупівель критично необхідної медтехніки, яка допоможе зустріти другу, куди більш грізну, хвилю коронавірусу і врятувати десятки тисяч життів – влада відмовилася. Тому що обсяги відкатів у рази менші?

Президент заявив про те, що зростання захворюваності COVID-19 “просто зупинить повністю медицину і держава нічого не зможе зробити”. Водночас, за словами Зеленського, Україна підготовлена до можливої “другої хвилі” коронавірусу, і не витримає її в тому разі, якщо кількість нових випадків продовжить активне зростання. Дозволимо собі засумніватися в тому, що влада підготувалась навіть до нинішньої кількості хворих.

І дозволимо собі висловити сміливе припущення, що заходи, яких вживає влада, тільки в другу, а може, навіть у третю чергу спрямовані на ефективне протистояння COVID-19, а насамперед – на власне збагачення. Ну а якщо під час цього помруть і стануть інвалідами на пару десятків або сотень тисяч народу більше, то, як говорив один колишній заступник міністра – вони все одно всі помруть.

Отже, що трапилося. 8 липня постановою Кабінету міністрів України було виділено 5,3 млрд грн на придбання обладнання для приймальних відділень опорних лікарень у госпітальних округах. Дива в цьому рішенні Кабміну починаються одразу – з формулювань документа. Цільове призначення коштів – “закупівля обладнання для прийомних відділень”. Однак самого словосполучення “приймальні відділення” в законі, на який спирається постанова – немає. Закон цей передбачає створення відділень екстреної допомоги в лікарнях, але, по-перше, для початку повинні бути виділені гроші на створення цих відділень, а вже потім на їх оснащення, по-друге вони зовсім необов’язково повинні бути в опорних лікарнях.

Влада хоче закупити дорогі томографи

Але головне це – по-третє – створенням і фінансуванням відділень екстреної допомоги відповідно до Закону, повинні займатися місцева влада, а не Кабмін. Тому слова “приймальні відділення” до постанови і наказ вписали зовсім не через некомпетентність і непоінформованість, а щоб мати підстави освоїти 5,3 млрд грн.

Ну навіщо ці бюрократичні зачіпки і крутійство, здивується читач. Адже все одно обладнання піде в лікарні і буде допомагати лікарям боротися з пандемією COVID.

А ось і ні.

Це якраз та сама, як казав покійний спікер Партії регіонів Чечетов, “краса гри”, яка дозволяє “зробити як кошенят” мільйони українських хворих, і не тільки на коронавірус.

Тому що закуповуватися буде не те, що сьогодні насамперед необхідно лікарням – апарати ШВЛ, УЗД, рентгени, монітори пацієнта, дефібрилятори, електрокардіографи. А важке і дороге обладнання, яке коштує більше 20 млн грн за одиницю – комп’ютерні томографи й ангіографи. І у лікарень немає ні потреб у такій шаленій кількості цього обладнання (161 томограф, 48 ангіографів), ні можливостей для його установки, введення в експлуатації і подальшого ефективного використання в інтересах пацієнтів.

Україна на порозі другої хвилі коронавірусу

Більше того, це обладнання вже є в лікарнях, у кількості, необхідній або близькій до необхідної, проте істотна частка цих апаратів із різних причин не працює, а нерідко – навіть не введена в експлуатацію. Трохи статистики. Забезпеченість України комп’ютерними томографами становить 1,2 на 100 тис. населення. Для порівняння в: Угорщині – 0,9, Великобританії – 1, Нідерландах – 1,4. Кількість ангіографів в Україні на 100 тис. – 0,39. В Естонії – 0,5, Угорщині, Іспанії, Латвії – 0,6. Тобто, томографів – як у ЄС або вище. Ангіографів – трохи менше, не критично менше. І немає жодних підстав збільшувати кількість у півтора-два рази.

Але що з наявним обладнанням? Зі 172 апаратів КТ, які є в Україні, – 35 не працюють. Тобто кожен п’ятий. Причини – технічні несправності, неготовність приміщення для використання. Тільки у 6 апаратів вичерпано ресурс експлуатації. Водночас використовуються апарати, як правило, вкрай неефективно: зі 117 комунальних КТ у 20 регіонах режим роботи “24/7” реалізований тільки для 22% апаратів.

Ще більш показова ситуація з ангіографами. Зі 115 наявних апаратів не працюють 35. Тобто, кожен третій апарат. Основна причина (майже 60%) – неготовність приміщення. Тобто апарат був куплений, а грошей на його установку і введення в експлуатацію банально немає. Вичерпали ресурс лише 8 апаратів.

З ангіографами взагалі дивна історія. У 2017-2019 роках працювала держпрограма щодо їх закупівлі на умовах співфінансування з місцевих бюджетів. І який результат? Із 35 ангіографів, закуплених і поставлених на баланс установ у період із 2017 до 2020 року, 24 системи не встановлено. І їх експлуатація навіть не починалася.

Лікувальний розпил: влада збирається витратити 5 млрд грн на непотрібну медтехніку напередодні другої хвилі COVID-19

Цікаво, правда?

А давайте купимо ще 48 ангіографів і 161 томограф і подивимося, що буде, відповідає на це Кабмін.

А буде дуже, дуже добре. Але не хворим, і не лікарям. А постачальникам обладнання. І чиновникам – тим, які ухвалювали рішення про виділення коштів. І тим, хто в подальшому супроводжуватиме тендери. А обладнання? Устаткування пару років полежить, і добре, якщо в належних умовах і під належним контролем. Тому що на поточний момент готовності приміщень у лікарнях до монтажу такого обладнання – немає. Інженерні та електричні мережі і проєктні рішення не відповідають міжнародним стандартам. Приміщення, які часто розташовані в панельних будинках радянської будівлі, елементарно конструктивно не готові до розміщення апаратів вагою в кілька тонн.

Немає і кадрового ресурсу, бо необхідно в стислі терміни підготувати як мінімум 160 команд фахівців із КТ і 50 з ангіографії, враховуючи, що з джерелами іонізуючого випромінювання людина може працювати не більше 6 годин на добу, а екстрена медична допомога передбачає режим “24/7/365”. І, нарешті, фінансове питання – забезпечення роботи, а саме – оплата праці, покриття експлуатаційних витрат і сервісного обслуговування радіологічного обладнання в умовах жорсткої економії.

І тепер питання, як це все слід розцінювати – як злочинну недбалість? Робоча група, яка розробляла медико-технічні вимоги на закупівлю обладнання, вона що ж – про все це не знала або не розуміла? Джерела у владі кажуть, що спочатку робоча група все розробила цілком грамотно і дуже близько до реальних потреб медустанов. Але потім щось пішло не так. Або навпаки – “так”. Але тільки для того, кого треба – “так”. Адже набагато легше контролювати закупівлю трьох дорогих позицій, з постачальниками (обов’язково – посередниками) яких є відносини і попередні домовленості, ніж із сотнями компаній, які виробляють медичну техніку так званого середнього класу. І, між іншим, мова йде про національну безпеку – і через ціну питання, і через те, що на карті життя і здоров’я пацієнтів українських лікарень. Невже в СБУ не знають, що гроші пішли не туди? Ризикнемо припустити, що знають досконально. Чому немає реакції? Знову-таки – через ціну питання.

Джерело.

Загрузка...
Close