Україна традиційно посідає перше місце в Європі за рівнем тіньової економіки. За різними оцінками, приблизно половина ВВП не обкладається податками. Ця ситуація дозволяє розвиватися контрабанді, тіньовій торгівлі. За даними податкової, 5,6 млн осіб нічого не платять державі й повністю приховують свої доходи.
Як наслідок: в Україні найнижчі пенсії в Європі, влада не може знайти гроші на збільшення зарплат медикам і вчителям, освічені й висококваліфіковані фахівці виїжджають за кордон. Щоб різко підвищити ВВП, виплачувати гідні пенсії та зарплати, досить усього лише навести лад у двох важливих питаннях: сплаті податків “ФОПами” й офіційному працевлаштуванні на “білу” зарплату всіх українців.
Кабмін розробив законопроєкт, який може стати одним із перших кроків на шляху до детінізації ринку праці. Але правильна ініціатива уряду на тлі відсутності контролю й нівелювання штрафів ситуацію не змінить.
Про те, чому в Україні потрібно реформувати зайнятість, до чого це може призвести і як цього домогтися, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Два кроки назад і крок вперед: що вже ухвалили і хочуть ухвалити “слуги”
З 2019-го “слуги народу” встигли ввести обов’язковий облік оборотів для “ФОПів” (так це працює в усіх країнах Європи, і так буде в Україні з 2021-го) і практично нівелювати штрафи за неоформлених працівників і зарплати в конверті. Автор обох нововведень – глава профільного комітету Ради Данило Гетманцев. Поки облік так і не запустили, а ось нівелювання штрафів уже призвело до плачевних наслідків.
“Штраф повинен бути болючим, але не вбивчим. Бізнес повинен постраждати від штрафу, але не закритися. У нас зараз за перше порушення штраф 60 тис. він теж болючий, проте він не вбивчий”, – розповів OBOZREVATEL нардеп.
Водночас політик не уточнив, що перший раз “ФОПів” взагалі не штрафуватимуть. Звичайний підприємець дійсно заплатить штраф, а ось фізособа-підприємець за те, що фактично краде податки в держави, обмежиться попередженням.
У лютому 2020-го покарання нівелювали, а вже через два місяці (ще до карантину) кількість тих, хто офіційно працює, впала з 13,5 до 12,7 млн осіб (дані ПФУ). До чого це призвело? Минулий рік Пенсійний фонд закінчив із дірою в 13,2 млрд грн. А тільки за січень 2020-го фонд недоотримав 2,1 млрд грн (план надходжень провалили).
У підсумку не вистачає грошей не тільки на підвищення пенсій, але й на виплату тих мізерних сум, які вже отримують українці на заслуженому відпочинку.
Зараз, за інформацією OBOZREVATEL, “Слуги народу” розробляють нову реформу детінізації (разом із Мінфіном проводять розрахунки, всі пропозиції офіційно не оприлюднюють), а сам Кабмін обмежився введенням “ознак роботи”. Відповідний законопроєкт нещодавно зареєстрували в уряді й незабаром передадуть до парламенту.
За новим проєктом роботодавець зобов’язаний взяти на роботу, якщо є хоча б три із семи ознак офіційного працевлаштування на повний робочий день.
Ознаки трудових відносин:
співробітник особисто виконує професійні завдання під наглядом того, в інтересах кого виконується завдання;
робота постійна, і зазвичай не передбачає конкретного результату за певний період часу;
робота виконується на узгодженому робочому місці, дотримується графік і трудовий розпорядок;
співробітнику забезпечують умови праці (інструменти, обладнання тощо);
систематично виплачується винагорода за роботу;
роботодавець встановлює тривалість робочого часу;
співробітнику компенсують відрядження та інші витрати, які пов’язані з виконанням завдань.
Однак без необхідного контролю змінити ситуацію не вдасться. Частина бізнесу традиційно живе за законом і виконує всі правила, інші ж не платили податки і без загрози виплатити штрафи робити цього не будуть. І цю загрозу практично повністю нівелював глава фінансового комітету Данило Гетманцев.
Що потрібно змінити: мінімалка, “ФОПи” і дисципліна
Мінімальна зарплата повинна бути на рівні хоча б 8 тис. грн
Мінімалка має бути на рівні 60-66% від медіанної зарплати, йдеться в результатах дослідження, яке провели на вимогу уряду Великобританії. Якщо використовувати обчислену залежність, то українці повинні отримувати не менш ніж 8-9 тис. грн.
З тим, що виправити ситуацію без кардинального підвищення мінімалки не можна, погоджується і вчена, старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень при Національній академії наук Людмила Черенько.
“Те, що може допомогти, це кардинальне підвищення мінімальної зарплати…Ми бачили результат від підвищення мінімалки 2017-го. Тоді росли всі показники, це був просто вододіл. Отримали шикарний результат. Усе пішло вгору. Як саме підвищувати, потрібно обговорювати. Це складне питання”, – розповідає Черенько в коментарі OBOZREVATEL.
Після збільшення мінімальної зарплати з 1600 до 3200 грн 2017-го доходи місцевих бюджетів зросли на 38%, податкові надходження в загальну скарбницю – на 23%. Крім того, це стимулювало зростання економіки додатково на 0,5% ВВП і дозволило збільшити бюджет Пенсійного фонду на 51 млрд грн.
Річ у тім, що роботодавці не мають права платити менше за встановлений мінімум. Другу частину зарплати платять у конвертах, і якщо підвищити мінімалку, це дозволить частину зарплати вивести з тіні.
І те, що зарплати перебувають у тіні, підтверджують і дані статистики. 2,1 млн осіб (21,2% тих, хто працює) отримують менше ніж мінімалку. Від мінімальної до 10 тис. грн офіційно заробляють 39% працівників! І тільки менш ніж 10% показують “білу” зарплату понад 20 тис. грн. До того ж за даними кадрових порталів, реально українці отримують близько 12-13 тис. грн.
Для розуміння, якщо підвищити мінімалку до 10 тис. грн, “білі” зарплати довелося б збільшити 6 млн співробітникам. Бюджет ПФУ, місцева і державна скарбниця отримали б щонайменше (!) на 10 млрд грн більше на місяць. За рік це плюс 120 млрд грн. Цих коштів вистачило б, щоб повністю компенсувати додаткові витрати на виплату зарплат. Крім того, підвищення зарплат дозволило б дійсно бідним українцям (найчастіше це бюджетники) більше купувати, а бізнес зміг би більше заробляти.
“ФОПи” не можуть платити менше, ніж учитель
Тільки облік реальних оборотів “ФОПів”, за даними податкової, дозволить додатково отримати щонайменше 3 млрд грн. Той бізнес, який зараз не має права платити “єдиний податок”, приховує свої обороти і залишається на пільгових умовах. З урахуванням оборотів сховатися буде складніше.
Середній “єдиний” податок – 1,3 тис. грн на місяць із кожного. Якби фізособа-підприємець платила б приблизно стільки, скільки пересічний українець із середньої зарплати (хоча б 2,3 тис. грн), надходження від єдиного податку могли б збільшитися приблизно на 18,7 млрд грн. Якщо водночас зобов’язати їх платити ЄСВ із середньої зарплати, то Пенсійний фонд додатково зібрав би 23 млрд грн.
За несплату податків повинні карати
У всіх цивілізованих країнах за несплату податків загрожує кримінальна відповідальність. В Україні ж підприємець, який не платив, може продовжити займатися бізнесом, а перший раз ще й не заплатити штраф. Без покарання для самого роботодавця і найнятого працівника, який погоджується брати гроші в конверті, ситуацію змінити не вдасться.
У багатьох країнах, наприклад, підприємець може на кілька років втратити право вести бізнес, якщо він попався на крадіжці податків. Можливо, настав час ввести такі правила і в Україні.
Сплата податків – зобов’язання кожного громадянина. А завдання податківців і влади – контролювати цей процес. Без цього жодна країна не може бути успішною. І чим швидше “слуги” зважаться на непопулярні кроки, тим швидше держава вийде з тіні й почне забезпечувати добробут кожного.