В Україні посилюють умови роботи для колекторів. Верховна Рада підтримала в другому читанні законопроект про захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості. Тепер колекторським компаніям буде заборонено погрожувати позичальникам, тероризувати їх дзвінками і дошкуляти повідомленнями близьких та друзів боржника. При цьому здійснювати колекторську діяльність зможуть тільки зареєстровані компанії, а поскаржитися на їхні незаконні методи стягнення боргу стане простіше. Детальніше – в матеріалі “Апострофа”.
У чому суть закону
Автори документа визнають, що через нестабільність банківської системи, спровокованої економічною кризою та низкою глобальних викликів, виникла проблема, яка полягає в збільшенні кількості несвоєчасно повернутих кредитів. Це змушує фінансові установи звертатися до послуг колекторів.
Сама робота таких компаній має право на існування, проте їх діяльність в Україні залишається неврегульованою на законодавчому рівні належним чином. При цьому, на сьогодні в країні налічується понад 200 подібних компаній, частина з яких не зареєстрована офіційно.
Без чітких правил колектори часто використовують методи, які нерідко межують з порушеннями законодавства, в тому числі
“Для спонукання боржників, які прострочили повернення боргу, до виконання зобов’язань перед кредиторами, колектори досить часто вдаються до психологічного тиску на них і на членів їх сімей, застосовуючи при цьому жорсткі, а іноді й протиправні методи. Це є неповагою до людської гідності, вторгненням у приватне життя особи та порушенням прав і свобод людини, які захищені Конституцією і законами України”, – написано в пояснювальній записці до законопроекту.
Щоб врегулювати роботу колекторських фірм, парламентарії проголосували за законопроект №4241 про захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості. Формально він вступить в силу наступного після його публікації дня. Але основні норми запрацюють тільки через три місяці після цього – щоб ринок встиг підготуватися до змін.
Нові вимоги
Законопроектом пропонується встановити при врегулюванні простроченої заборгованості певні вимоги до кредиторів, включаючи колекторські компанії, а саме:
дотримуватися етичної поведінки та правил взаємодії з боржником;
інформувати боржника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості та/або відступлення права вимоги новому кредитору;
укладати договори тільки з юридичними особами, включеними до Реєстру колекторських компаній;
повідомити Національному банку України про укладення з колекторської компанією договору;
контролювати дії залучених колекторських компаній і давати рекомендації щодо усунення порушень;
обов’язок розірвати договір з колекторською компанією в односторонньому порядку в разі її виключення з Реєстру колекторських компаній або в разі порушення нею вимог до етичної поведінки (2 рази на рік або більше).
Крім того, під час першої взаємодії з боржником колекторська компанія повинна повідомити своє найменування, ПІБ або індекс представника, правова підстава взаємодії і розмір простроченої заборгованості. А на вимогу боржника – надати підтверджуючі документи протягом 7 робочих днів.
Колекторським компаніям також буде заборонено:
використовувати погрози і шантаж, а також здійснювати дії, які загрожують здоров’ю та репутації позичальника;
обманювати позичальника і його близьких щодо розміру та підстав виникнення заборгованості, звернення до суду або в поліцію з питань заборгованості, а також видавати себе за державний орган;
дзвонити або писати позичальнику з 20.00 до 9.00, а також у вихідні та святкові дні;
спілкуватися з позичальником більше двох разів на добу;
приховувати інформацію про номер телефону, з якого телефонують і пишуть позичальнику;
використовувати функцію автодозвону більше, ніж 30 хвилин на добу;
вказувати на конвертах відомості про заборгованість або про те, що лист відправлено державними органами, або воно містить повістки, судові рішення або виконавчі документи;
повідомляти третіх осіб про наявність заборгованості у споживача;
вимагати у знайомих і близьких позичальника погасити кредит за нього;
вчиняти дії, які зашкодять репутації позичальника або його близьким;
вимагати погасити борг іншим шляхом, ніж зазначеним в договорі;
спілкуватися з позичальником або його близькими, якщо він в письмовій формі повідомив колекторів, що у нього є представник;
зустрічатися з позичальниками без попереднього узгодження місця і часу зустрічі;
спілкуватися з питань боргу позичальника з третіми особами без їхньої згоди.
Колектори зможуть спілкуватися тільки з тими третіми особами, яких позичальник вказав при укладенні договору і лише за їхньою згодою. Таким чином колектори більше не зможуть обдзвонювати сусідів і колег по роботі позичальника. Всі ті, кого переслідують колектори, будь то боржник, поручитель, його близькі або треті особи, при виявленні порушень можуть звернутися в Нацбанк або до початкового кредитору, на якого закон поклав обов’язок контролювати діяльність колекторів, яким вони переуступають борги.
Якщо факт порушення закону буде доведений, на колекторську компанію може бути накладено штраф, її діяльність може бути припинена або ж її зовсім зможуть виключити з реєстру.
Практична дія закону
Насправді слово “колектор” викликає в українців лише негативні емоції, і нерідко страх. Добре, якщо все обмежується звичайними дзвінками та повідомленнями з проханням погасити борг. Але під роздачу можуть потрапити абсолютно сторонні люди, чиї телефони дали в якості контактних осіб. І рідко, коли можна довести колекторам, що ти жодним чином не пов’язаний з боржником.
У поліції ж розводять руками і кажуть, що знайти шантажистів за номером телефону складно, і таких заяв у них велика кількість, і простіше змінити номер. Але в таких випадках колектори починають телефонувати всім, чиї номери знайдуть в оточенні боржника, починаючи від близьких і далеких родичів, закінчуючи сусідами і колегами по роботі.
“Підкажіть, будь ласка, телефонують до батьків, загрожують, що приїдуть і звільнять їх з роботи. Що робити? Чи можуть приїхати?”, – пише в групі Facebook “Антиколлектор Україна” користувач Аліна Бокоч.
У відповідь учасники групи заспокоюють жертву колекторів, пояснюючи, що ніхто до неї не приїде. Найчастіше це дійсно так, але можуть зіпсувати життя по-іншому.
Наприклад, інші користувачі пишуть свої історії, як через колекторів у них почалися проблеми на роботі.
“Мені одного раз таке влаштували, що я хотіла на них в суд подавати. Зателефонували на роботу, сказали з приводу такої-то боржниці, приїдуть із телебаченням знімати. Викликали в кабінет директора, довго довелося пояснювати, що вони лякають і нічого подібного не зроблять. Ситуація неприємна, наступного дня дізналася, що зателефонували на роботу і сестрі чоловіка. Вона – учитель, їй теж сказали, що телебачення приїде. Половина школи вчителів на чолі з директором записалися на зачіски та манікюр. Коли теж дізналися, що це “розвод”, “нагнули” сестру чоловіка за такі жарти з боку її родичів. Навіть не уявляєте на що здатна вчителька, репутація якої під загрозою. Мене морально потім просто вбивали”, – розповідає Наталя Альхарірі.
Часто доходить і до серйозніших погроз: “Тільки що дзвонили зі “Швидко гроші”, погрожували розправою. Дзвонять доньці і запитують, чи зібрала вона свої речі, бо поїде в дитячий будинок, тому що цей дім забирають. Мені телефонували та казали, що в суд не підуть, а просто серед ночі приїдуть викинуть з дому “, – скаржиться Олена Кульпінова-Лобачова.
А в лютому кіберполіція викрила банду колекторів, які шантажували боржників порнографічними фото. “Зловмисники за допомогою фоторедакторів виготовляли порнографічний контент із зображенням позичальників або їхніх родичів. Далі – погрожували поширити такі матеріали, а також фізичною розправою”, – написала прес-служба Нацполіціі.
То чи захистить боржників новий закон? Адвокат Ростислав Кравець упевнений, що ні. Більше того, на його думку, ухвалений парламентаріями документ легалізує роботу колекторів, які тепер на законних підставах зможуть вибивати борги з українців.
“Я впевнений, що цей закон не захистить боржників. Навпаки, він фактично легалізує колекторську діяльність. У Кримінальному кодексі є окрема стаття – “примус до виконання цивільно-правових обов’язків”, саме під цю статтю і підпадали дії колекторів. На сьогоднішній день, завдяки новому закону, колектори зможуть уникати кримінальної відповідальності. І найбільше, що їм тепер може загрожувати, – штраф, або виключення з реєстру. Але ніхто ж не забороняє зареєструвати 50 або 100 колекторських компаній. Тим більше, виключення з реєстру може бути оскаржено в суді, а як довести, що саме ця колекторська фірма щось зробила?”, – пояснює адвокат в коментарі “Апострофу”.
Навіть незважаючи на те, що згідно із законом представники колекторських компаній повинні представлятися і повідомляти назву компанії, це не допоможе притягнути їх до відповідальності. Адже той, хто телефонує може назвати будь-яке ім’я і назву компанії.
“Щоб вирішити це питання, потрібно скасувати нікому не потрібний закон про споживче кредитування, який фактично знищив захист прав споживачів, який передбачений відповідним законом, де чітко були вказані всі заборони, які зараз намагаються вводити в законодавче поле. Але все це вже було, і працювало. І не було цих колекторських компаній”, – говорить Кравець.
Зокрема, закон не вирішує ряд інших проблем, пов’язаних з незаконними діями колекторів, а саме дії приватних виконавців і “чорних” нотаріусів.
“Я взагалі в шоці від ситуації з приватними нотаріусами та приватними виконавцями. Ми особисто отримали рішення суду, де визнані незаконними будь-які виконавчі написи на не нотаріальних договорах. Навіть в однієї з постанов Кабміну є рішення щодо виключення цього пункту. Однак, незважаючи на це, приватні виконавці продовжують вчиняти ці виконавчі написи. Їх позбавляють ліцензії, але вони все одно продовжують це робити, хоча це незаконно. Вони посилаються на те, що нотаріус передав їм, а вони виконують. Це питання у нас ніяк не врегульовано, як і питання арешту рахунків. У нас більшість людей отримують заробітну плату на картку, і блокування рахунку є фактичним позбавленням права на існування. Проблема з “чорними” нотаріусами у нас існує вже давно, їх позбавляють ліцензії, але вони все одно працюють. Це в основному відбувається завдяки “кришуванню” правоохоронних органів та певних чиновників з Мін’юсту”, – вважає адвокат.
З такими висновками не згоден колега Кравця, адвокат Андрій Тарасов. По-перше, за його словами, статтю КК “примус до виконання цивільно-правових обов’язків” ніхто не відміняв, і колекторів є можливість притягнути до кримінальної відповідальності. Інша справа, що зробити це поліції вкрай важко.
“Справа насамперед в небажанні органів Національної поліції займатися такими справами. Їх досить багато, а співробітників поліції мало, і у них не вистачає ресурсів для того, щоб займатися такими питаннями. Тому вибираючи, якою справою займатися, вони з більшою ймовірністю займуться такими тяжкими злочинами, як вбивство або згвалтування “, – говорить юрист.
По-друге, новий закон дійсно захищає боржників, які брали кредит в банках, або інших фінансових установах, діяльність яких регулюється Нацбанком.
“Тобто боржників, які винні гроші саме банкам або таким фінансовим установам, цей закон дещо убезпечить. Тому що такі організації повинні укладати договір тільки з зареєстрованими колекторськими компаніями. У свою чергу, якщо банк буде користуватися послугами недобросовісних колекторів, Нацбанк зможе на них вплинути “, – пояснює Тарасов.
Але тих людей, які беруть кредити в установах, які не є суб’єктами регулювання Нацбанком, закон не убезпечить.
“Якщо ваш борг виник не перед банком, не перед фінансовою установою, а перед фізичною особою, або іншою юридичною особою, діяльність якої не підлягає ліцензуванню в Нацбанку, то для них обмежень немає, і закон на них не діє. Це можуть бути і ті організації, які видають швидкі кредити, в залежності від того, яку модель господарювання обрала та чи інша установа”, – пояснює адвокат.