facebook

На третій день її стан погіршився. Історія вчительки, яка заявила про голодування

Надія Медецька – вчителька із Чугалівської гімназії, що в селі неподалік Кременця. Роботі в цьому закладі віддала п’ять років. Уже третій день вона голодує та вимагає справедливості до себе, решти викладачів гімназії та батьків.

А все через те, що влітку влада Кременецької ОТГ реорганізувала навчальний заклад у селі в початкову школу. Таким чином, педагогів просто залишили без роботи. А дітей – без навчального закладу.

Мітинги та протести результатів не дали, тому вчителька пішла на кардинальні дії.

Ми залишаємо цей текст у відкритому доступі, аби більше людей могли дізнатися про проблему.

– Не знаю скільки так триватиме. Скільки витримаю… – каже співрозмовниця журналістам «20 хвилин». – Можливий такий варіант, що мені стане погано і забере швидка. Я відмовлятимуся від їжі і в лікарні, якщо не годуватимуть насильно.

Чугалівська гімназія – невеликий навчальний заклад І-ІІ ступенів у селі Чугалі, за кілька кілометрів від Кременця. Станом на 1 вересня, там мали б навчатися 48 учнів, однак через те, що класи замалі, місцева влада прийняла рішення реорганізувати гімназію у початкову школу. Тож тепер там навчатиметься 16 дітей загалом, з першого по четвертий класи. Навчальний рік розпочали 1 вересня тільки для молодших школярів.

Фактично уже зараз навчальний заклад функціонує як початкова школа. Хоча поки юридично її статус не затвердили.

Розмови не діють
Вчителям пояснили, через те, що в одному класі навчається менше 18 учнів, державної субвенції на покриття шкільних витрат не вистачає, через це дофінансовувати доводиться з місцевого бюджету.

Надія Медецька вважає, що реорганізація закладу спровокує більше проблем, аніж переваг для викладачів та дітей.

– Викладачі та батьки на громадських слуханнях надали безліч аргументів на свою користь, аби школу не закривали. Наприклад, віддаленість до найближчої (14 кілометрів), – пояснює вчителька.

Батьки обурилися рішенню щодо реорганізації, адже влітку проводили за власні кошти та власноруч ремонт у класах. Щоб їх помітили, вони навіть перекрили трасу в напрямку Дубно 6 вересня.

Шість викладачів колишньої гімназії підлягають звільненню разом з Надією Медецькою, реорганізація закладу так до кінця і не завершена, адже не затвердили новий статут вже початкової школи.

– Попередження про звільнення нам дали підписати 30 серпня, пропозицій продовження роботи до цієї дати не було ніяких. Начальниця кременецького відділу освіти Наталія Щербатюк скликала усіх, хто підлягає звільненню. І там нам поставили ультиматум – підписувати попередження про звільнення, або вони складають акт, що ми відмовляємося підписувати документ, – продовжує вчителька. – Начальниця освіти нам сказала наступне: «Хто хотів знайти роботу, той знайшов, а ми вам нічого шукати не будемо». Ще два місяці ми будемо отримувати середню заробітну плату за місяць.

Пані Надії запропонували роботу в іншому селі, але добиратися туди для неї буде проблематично. До того ж, як бути з іншими вчителями та працівниками гімназії? У багатьох з них є сім’ї і нікуди дітися.

Від початку вересня в навчальному закладі заняття для 5-9 класів так і не розпочалися, пояснила вчителька. Діти перебувають вдома, а батьки та вчителі продовжують протестувати. Останній протест був 8 вересня біля ОДА, до протестувальників так ніхто і не вийшов. Саме там Надія Медецька і прийняла рішення розпочати голодування доти, доки місцеві депутати не ініціюють скликання позачергової сесії, де розглянуть долю гімназії.

Голодуватиму скільки витримаю…
Своє голодування жінка продовжила вже біля Кременецької міської ради. Планує сидіти там з ранку до вечора.

– Не знаю скільки так триватиме. Скільки витримаю… – каже вона. – Можливий такий варіант, що мені стане погано і забере швидка. Я відмовлятимуся від їжі і в лікарні, якщо, не годуватимуть насильно.

Як пояснила пані Медецька, до голодування хотіли доєднатися і батьки, але їх вдалося відмовити.

– У них є діти, а я одна. Син у мене дорослий, зі мною не проживає, брат загинув у АТО, – продовжує жінка. – Мені не хочеться жити в такій країні, де говорять одне, а на ділі радянщина як була, так і залишилася.

За три дні голодування, два з яких під стінами міськради, представники місцевої влади так і не прийшли, аби поспілкуватися зі вчителькою, запевняє вона.

На третій день, як ми з’ясували, її стан здоров’я погіршився, почалися проблеми з тиском. Жінка вдень перебуває під міськрадою, увечері в цій будівлі бути самою не ризикує, тому йде додому.

Кажуть, у школі є всі умови для навчання
Колеги пані Надії, вважають, що заклад зачіпати реорганізацією не варто.

– Вона не найзбитковіша, приміщення просторі, і там створені всі умови, щоб діти навчалися, – каже вчителька Оксана (прізвище нам відоме). – Чому її реорганізували? Мені досить дивно.

На думку вчительки, процес реорганізації – негативне явище, адже воно створить додаткові проблеми для батьків.

– Наше село невелике, але займає значну площу, будинки розташовані на віддалі один від одного. Деяким дітям, щоб дійти до гімназії, потрібно пройти понад кілометр. А тепер їм потрібно таку відстань долати до зупинки, їхати шкільним автобусом, а далі ще і прямувати до школи, – продовжує пані Оксана.

Окрім того, невідомо, як діти доїжджатимуть після завершення навчання. Адже тривалість уроків у різних класах різна, і учням доведеться чекати на шкільний автобус годину чи дві.

– Ніхто не дасть гарантію, що діти будуть в безпеці після закінчення уроків, де весь цей час проведуть, – підсумувала вона.

Виконуюча обов’язки директора початкової школи Віта Мишаківська пояснила, що реорганізація закладів у області є фактично неминучою, але її проведення є недосконалим.

– Так, дітей мало, але могли б провести реорганізацію інакше, аби не виникло зауважень з боку батьків та вчителів, – каже пані Мишаківська. – Тепер у протистоянні батьків та влади заручниками стали діти.

Нас просто пресують
Батьки в селі Чугалі стали на бік вчителів. Мама двох дітей, які раніше навчалися в гімназії – пані Інна розповіла, що учні залишаються вдома.

– Представники місцевої влади сказали поліції, що наші діти ніде від початку навчального року не навчаються. Тепер з нами хоче говорити начальник Кременецької поліції, – каже вона. – Нас просто пресують, але не допомагають.

Бажання відправляти своїх дітей в найближчу школу за 14 кілометрів у пані Інни немає, навіть попри те, що перевезення здійснювали б шкільним автобусом.

– Вони (місцеві депутати) школу реорганізували, а ми не знаємо, що робити, – бідкається жінка.

Ще одна мама колишньої учениці гімназії Олена також проти реорганізації. Вважає, до навчального закладу в селі можна було б облаштувати довезення учнів з менших населених пунктів.

– А як діти добиратимуться до школи в Кременці взимку? Йти треба кілометр до зупинки, а дорога дуже важка, – пояснює вона. – Хочемо поспілкуватися з міським головою і вирішити питання мирно.

Рішення законне, але з порушеннями?
Начальниця обласного управління освіти Ольга Хома пояснює, що всі дії щодо реорганізації закладів проводять відповідно до законодавства. Але в діях місцевої влади є порушення

– Місцевий орган влади 3 червня прийняв рішення про реорганізацію Чугалівської гімназії, – каже вона. – Як він повівся далі? Станом на серпень, працівників не попередили про істотне звільнення чи зміни умов праці. Людям мали б запропонувати можливе місце роботи. Чомусь так не зробили.

Окрім того, одразу після реорганізації навчального закладу мали б затвердити новий статут. Чого також не зробили одразу.

– Статут мав бути затверджений до 1 вересня. Якщо це зроблять, скажу відверто, рішення про реорганізацію буде невідворотнім, – пояснює пані Хома.

Що каже влада
Староста села Чугалі Оксана Тарнавська не поспішає ставати на якусь зі сторін конфлікту. Пояснює, що позицію обох може зрозуміти.

– Шкода дітей та батьків, але разом з тим виникла така ситуація… Навіть не знаю, на якому рівні все завершиться, – каже пані Тарнавська.

Староста села підтвердила, що готова сісти за стіл переговорів, поговорити з освітянами, батьками та міською владою.

Міський голова Кременця Андрій Смаглюк пояснює, що реорганізувати сільську гімназію довелося через нестачу учнів у класах при нормі – 18 учнів.

– У міністерстві освіти вказали, що для повного фінансування навчальних закладів у громаді необхідно, щоб середня наповнюваність класів становила 18 учнів. У нас цей коефіцієнт становить 17,05 відсотка. Через це недофінансування в нашій громаді у освітній субвенції становить 18 мільйонів гривень на рік. Ми усі кошти спрямували на фінансування шкіл. Якщо в цьому році ми не проведемо реорганізації закладів, грошей не вистачатиме, – каже міський голова.

Тому місцева влада прийняла рішення щодо реорганізації закладу. Пояснює, що дітей забезпечать автобусом, а вчителів робочими місцями.

– Надія Метецька відмовляється від іншого робочого місця та каже, що працюватиме в чугалівській школі. Але ж там є класи, де навчаються по двоє-троє учнів, – додав пан Смаглюк.

Також очільник міської ОТГ пояснив, що з батьками місцева влада також пробувала домовитися, пропонували провести огляд серед сусідніх шкіл, аби ті вибрали комфортнішу в плані добирання дітей. Батьки проти.

У подальшому Андрій Смаглюк запевнив, що представники місцевої влади продовжать спілкуватися та переконувати батьків, аби дітей не робити заручниками ситуації.

– До неї виходили представники відділу освіти, спілкувалися, запитували її вимоги, – каже пан Маринюк. – Вона звернулася до міськради листом та виклала свої звернення і ми її вимоги знаємо. На мою думку, вона не йде на компроміси та виконання законних рішень. Ми пропонуємо їй варіанти виходу із ситуації, але вона не погоджується.

Джерело.

Close