Штам “Дельта” стрімко шириться Україною, викликаючи страшні симптоми у хворих і невтішні прогнози медиків щодо агресивності цього варіанту вірусу. Вчені тим часом проводять дослідження, аби з’ясувати, чого очікувати найближчим часом та якими є на даний момент наслідки епідемії. Серед спостережень – виникнення депресивних станів і гнітючу “емоційну яму” ізоляції.
Згідно з опублікованими нещодавно даними, частка дорослого населення США, що повідомляє про симптоми підвищеної депресії, через рік після початку поширення COVID-19 збільшилася більш ніж в три рази в порівнянні з рівнем до пандемії. Найзначніші погіршення пов’язують з введенням обмежень та ізоляції. Дані опубліковані в Lancet Regional Health – Americas.
Як інформує “Obozrevatel”, дослідження показало, що протягом першого року пандемії найбільш уразливими для підвищеного рівня депресії були молоді люди, люди з низькими доходами та заощадженнями, які не перебувають у шлюбі та ті, хто відчувають численні стреси.
За словами Кетрін Еттман, провідного автора, кандидата наук з Університету Брауна, пандемія завдала шкоду життю та економічному добробуту, що відбивається на стані психічного здоров’я.
Опитування однієї групи людей проводилося двічі – в березні та квітні 2020 року, потім через рік. Учасники заповнили PHQ-9 (Анкету про здоров’я пацієнта-9) і були включені в дослідження впливу COVID-19 і життєвих стресів на психічне здоров’я та добробут.
Як повідомляють автори роботи, у 2021 році 32,8% опитаних дорослих мали підвищені депресивні симптоми в порівнянні з 27,8% в перші місяці дослідження. Ці дані зіставили з показником 8,5% до пандемії – рівнем, заснованим на допандемічній вибірці з 5065 пацієнтів з Національного обстеження здоров’я і харчування.
Еттман і співавтори повідомляють, що пандемія COVID-19 і її економічні наслідки витіснили соціальні контакти, створили постійні фактори стресу та обмежили доступ до ресурсів, які захищають психічне здоров’я.
Чотири групи найбільш постраждалих людей
Як показує дослідження, загострення депресивних симптомів найбільш поширене в чотирьох групах:
Більш молоді пацієнти: у 43,9% пацієнтів у віці 18-39 років, які повідомили про підвищені депресивні симптоми, в порівнянні з 32,4% пацієнтів у віці 40-59 років і 19,1% пацієнтів у віці 60 років і старше.
Люди з низькими доходами.
Люди з низьким рівнем сімейних заощаджень.
Люди, які ніколи не перебували у шлюбі.
Дослідження також виявило кореляцію між кількістю стресорів – втратою роботи, труднощами з пошуком можливостей догляду за дітьми, оплатою житла, були пов’язані з більшою депресією через 12 місяців після початку пандемії COVID-19 і посиленням симптомів депресії:
51,1% у людей з чотирма і більше стресорами;
25,8% – з двома або трьома стресорами;
17% – з одним стресором або без нього.
За словами доктора медицини Сандро Галі, ще одним поясненням значного зростання депресивних симптомів є тривалість пандемії. COVID-19 відрізняється від інших травмуючих подій своєю тривалістю, широким поширенням і нерівністю.
Висновки експертів
Дослідники вважають, що клініцисти, представники громадської охорони здоров’я і політики повинні знати про вплив COVID-19 на психічне здоров’я. Це допоможе своєчасно вжити заходів для лікування і запобігання депресії та створенню умов, які дозволять людям позбутися симптомів хвороби.
Одне з обмежень дослідження, за словами доктора медицини Девіда Пудер, полягає в охопленні людей у віці від 18 років. Тому немає даних щодо учнів молодшого віку, які не могли відвідувати школу і бути зі своїми друзями під час COVID-19. Також він зазначив, що PHQ-9 часто є інструментом для виявлення депресії, і його не слід використовувати для контролю змін психічного здоров’я з плином часу.
Водночас однією з сильних сторін дослідження було виявлення зв’язку посилення депресивних симптомів та ізоляції. Це показує, що певні групи схильні до вищого ризику, включаючи групи з меншими фінансовими ресурсами та групи з великим стресом.