Неодруженим парубкам чіпляли до ноги колодку, яку виготовляли спеціально для цього обряду, обплітали її стрічками, квітками.
Зміст
Масниця: походження свята
Масниця: унікальний український звичай – колодка
Масниця: Прощена неділя
Масниця: обрядова їжа
Чому українська Масниця – не російська Масленіца
Масниця, Масляниця, Пущення, Сиропуст, Масляна, Колодій, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Загальниця — традиційне східнослов’янське, що відзначається протягом тижня перед Великим постом. Початок нового циклу залицянь і любощів, пошуку пари з метою продовження роду.
Масниця: походження свята
Масниця – це архаїчне свято закінчення зими і початку весни відоме майже всім європейським народам, хоча й із різними назвами. Християнська церква прив’язала його до тижня напередодні Великого посту. Саме тому свято не має чітко встановленої дати в календарі, а залежить від дати Великодня, яка, як відомо, є змінною. Зазвичай вона припадає на кінець лютого – початок березня і займає, ніби проміжне місце між зимою та весною. Його відзначення полягає у проведенні гучних святкувань – карнавалів – серед яких найвідоміший Венеційський карнавал з характерними масками і розкішними костюмами). Власне й саме слово “карнавал” походить від латинського carnem vale – м’ясо прощай.
У чехів це свято називається Менсопуст, у словаків – Фашіанг, у поляків – Запусти, у росіян – Маслєніца.
Християнська церква додала Масницю у свій календар, проте свято так і не набуло християнського змісту.
Масниця: унікальний український звичай – колодка
Цей тиждень також називали Бабським тижнем або просто Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.
Слов’янський обряд передбачав на Масницю дівчатам і неодруженим хлопцям прив’язувати до ноги дерев’яну колоду на знак засудження або покарання за те, що вони не одружилися в належний час. У цей тиждень старші жінки жартома «карають» тих молодих парубків, які протягом року не знайшли собі пари і не одружилися. Таким був звичай наших Предків — усе живе повинно бути в парі. Тих, хто не знаходив собі дівчини, вважали причиною порушення гармонії, ладу в природі.
Неодруженим парубкам чіпляли до ноги колодку, яку виготовляли спеціально для цього обряду, обплітали її стрічками, квітками. Цю відзнаку парубок повинен був волочити за собою, поки не дасть відкупного, тобто не пригостить жінок за таку честь, яку вони влаштували для нього. Такі обряди мали виховне значення, примушували замислитись про продовження роду, сприяли пошукам нареченої.
Дівчата теж в’яжуть колодку, але тільки парубкам, і вже не до ноги, а до лівої руки. Дівоча Колодка оздоблена барвистими стрічками та паперовими квітами. Парубки повинні платити дівчатам викуп за Колодку грішми або подарунками: намистом, стрічками, шовковою хусткою.
Масниця: Прощена неділя
Прощена неділя, Сиропусна неділя — останній день Масниці і остання неділя перед Великим постом. Четвертий і останній з чотирьох тижнів підготовки до Великого посту в Православ’ї (сьома неділя перед Великоднем), останній день, коли, дозволяється їсти скоромну їжу: яйця і молочні продукти. Назва слов’янським словом “Сиропусний” позначає “сир опускаю”, тобто “сир залишаю”.
Увечері на “постові заговини” старі люди ходили до рідних і знайомих “прощатися” — просити прощення за кривди чи гріхи, заподіяні протягом цілого року. Також існує звичай відвідувати могили померлих родичів, щоби і в них просити вибачення. На Прощену неділю заведено їсти вареники. За народною приказкою, на прощену неділю “і бусурмани вареники їдять!”.
Масниця: обрядова їжа
Холодець зі свинячих ніжок, вареники з сиром, налисники, сир, капуста з олією, капусняк, “огірки” – розсіл огірковий, яєшня на маслі, сир зі сметаною, різні каші, борщ з рибою, локшина на молоці та інші пісні страви, – не м’ясні.
В Галичині є традиції пекти пампухи і смажити хрусти/вергуни. Це не є дуже поширеним, і виглядає на вплив центральноєвропейської традиції “тлустого” четверга чи вівторка (залежно від країни). Пампухи “paczki” є дуже популярними в цей період в Польщі та польських діаспорах США і Канади.
Чому українська Масниця – не російська Масленіца