В Україні тривають воєнний стан та загальна мобілізація.
Серед співробітників, які вручають повістки, здебільшого саме військові з бойовим досвідом, які через стан здоров’я не можуть бути на передовій – це бійці після тяжких поранень.
Які завдання покладають на них та які особливості служби після фронту – про це йдеться в сюжеті кореспондентки ТСН Марічки Кужик.
Одесит Валерій Нечепуренко, який мав найпоширенішу у місті професію – моряк, щойно почалася повномасштабна війна, взявся за зброю.
“Тоді й мови не було про виїзд за кордон морякам, крім того, ворог уже намагався зайти з Миколаївщини, вони планували брати Одесу в оточення, тому вирішив іти на фронт”, – каже Нечепуренко.
28-річний Валерій оволодів навичками навідника і став командиром бойової машини. Пройшов горнило боїв на Донеччині та Харківщині.
Під час звільнення Харківщини й отримав тяжке поранення – ворог обстріляв підрозділ “Градами” і молодий військовослужбовець залишився без селезінки та однієї нирки. Лікарі визнали його обмежено придатним до служби. Валерій погодився на переведення до обласного центру комплектації. Каже, навіть тут, далеко від передової, його бойовий досвід може стати у пригоді.
“Скажімо так, хлопці мають вищі морально-вольові якості. Нас же багато таких обмежених перевели у військкомати, а там: “А чому ти не там? А ти там був? І він там підіймає майку, ось я там був”, – пригадує Валерій.
Як реагують на повістки
Ще один військовий – 52-річний сержант із матеріального забезпечення Сихівського РТЦК на позивний “Вітус”. Він служить у львівському ТЦК. На фронті отримав мінно-вибухове поранення та контузію, через що став обмежено придатним.
“Там усе простіше, знаєш, там ворог, тут – свої”, – розповідає військовий.
Він зізнається, що вручати повістки не просто, адже реакції різні.
“Ти підходиш, а він – я спішу, я працюю на роботі, я плачу податки, відчепіться від мене. Не хочуть навіть спілкуватися деякі, насилу його брати не будеш, ні – то ні, в тебе на совісті буде. Що страшніше, повістка чи поразка?” – наголошує “Вітус”.
Під час таких випадків пережита контузія дається взнаки, каже військовий.
“Дуже тиск піднімається і починає колотити цілого. Я не знаю, як то можна відмовлятися взагалі, чоловік має бути на захисті Батьківщини”, – продовжує він.
У ТЦК працюють військові, які мають і бойовий досвід, і нагороди ще від 2014 року. І саме завдяки їхньому досвіду сподіваються підвищити авторитетність центрів комплектації. Тут кажуть, що будь-які скандальні інциденти з врученням повісток ретельно розслідують.
Начальник служби зв’язків із громадськістю Володимир Фітьо зазначає, що це фундамент, який зараз укомплектовує Збройні сили України. Від фаховості людей, які там працюють, залежить, відповідно, комплектація нових підрозділів, доукомплектація бойових підрозділів та інші завдання.
Що означає вручення повістки
Військовозобов’язаним нагадують, що є три види повісток: для уточнення даних, для проходження ВЛК, а також для мобілізації.
“Насамперед варто оновити дані, надати весь пакет документів. Якщо людина має право на відстрочку, їй же ніхто не забороняє принести всі документи”, – каже він.
За його словами, вручення повістки ще не означає, що ви вже їдете на війну. Це уточнення ваших військово-облікових даних. Коли ви за своїм фахом будете затребувані, лише тоді отримаєте бойове розпорядження, за яким вас буде скеровано на навчання.
Навчання триває щонайменше місяць: це базова підготовка, опісля – фахова військова підготовка та злагодження у підрозділі. Чим складніші професії – тим більше часу потребують на вишкіл, додають співробітники військкоматів.