24 червня православні християни вшановують пам’ять апостола Варфоломія (Бар-Толомая, Натанаїла), одного з 12 учнів Ісуса Христа. Також в цю дату шанують святого, апостола від сімдесяти Варнаву, архієпископа, сподвижника Святого Павла.
У народі свято 24 червня відоме під назвами День Варнави, День Варфоломія, Варфоломіїв день, Суничник.
На українських землях з датою пов’язаний ряд стародавніх суворих заборон, а також традицій, які беруть свій початок ще з язичницьких часів – зокрема, вважалося, що з 24 червня настають “русалчині дні”, що триватимуть до Івана Купала (7 липня).
Додамо також, що в католицтві 24 червня святкую Різдво Іоанна Предтечі – Іоанна Хрестителя, у якого прийняв хрещення Спаситель.
Іменинники цього дня – День Ангела сьогодні відзначають Єфрем, Варфоломій, Іван, Варвара.
Згідно з церковними переказами, апостол Варфоломій після розп’яття і Воскресіння Христа спочатку проповідував разом з апостолом Філіпом в Сирії та Азії, потім був в Індії, де переклав Євангеліє від Матвія. У Вірменії зцілив царя Санатрука або сина царя Трдата від прокази біля джерела молока. Пізніше через хитрощі язичницьких жерців був схоплений, і в місті Альвані (Баку) прийняв мученицьку смерть: спочатку його розіп’яли головою вниз, а після з живого здерли шкіру.
Мощі апостола Варфоломія зараз зберігаються в церкві святого Варфоломія в Римі, а частина черепа була перенесена у Франкфуртський собор святого Варфоломія.
Апостол Варнава вважається засновником Кіпрської Православної Церкви. У 61 році в місті Саламін (біля Афін, в Греції) був схоплений в синагозі, і був підданий тортурам та смерті – його спалили на багатті. Головна частина мощей святого залишилася на Кіпрі.
Традиції цього дня:
У Київській Русі-Україні здавна вірили, що в день 24 червня на полях, луках і в травах ховається нечиста сила, яка здатна перетворювати навіть цілющі трави на отруйні.
Також вважалося, що в цю дату всі духи водойм стають видимими для людей, тому біля річок і ставків можна наштовхнутися на русалок, що не обіцяло нічого хорошого, особливо молодим хлопцям, яких ті могли залоскотати до смерті.
А ще на початку “русалчиних днів” за старих часів вірили, що ворожіння такі ж правдиві, як і на святки. Тому молоді дівчата і жінки ворожили на судженого, пару, одруження, долю, на зраду чоловіків.
Також в цю дату можна було проводити ритуал від невезіння, пов’язаний з розчісуванням волосся і киданням їх пука з гребінця в грубку.
Ще в цей день ходили в ліс перевірити, чи не поспіла суниця (звідси й така додаткова назва у дати – Суничник): якщо вона була стиглою та червоною, значить цього літа можна було очікувати хороший урожай ягід.
Що не можна робити у Варфоломіїв день:
Суворо заборонялося на Варфоломія косити або рвати траву – в ній нібито ховалася нечисть, або передавала рослинам отруту і хвороби, які могли перейти на порушника табу.
Так, навіть полоти траву в городах вважалася небажаною роботою.
У цей літній день під забороною також було ходити купатися, через ризик зустріти русалок, і вже більше не повернутися додому.
Головні прикмети цього дня:
Якщо зі світанку душно і сильно пахне жимолостю – скоро чекай на негоду.
Якщо сьогодні по воді туман стелиться, буде багато грибів.
Якщо в цей ранок здалося бліде сонце, то це віщувало дощ до вечора.
Якщо в сонячний день в небі майже не видно голубів, то скоро погода зіпсується.
Якщо під час грози довго чути гуркіт грому – буде затяжна негода.