«Ми будемо то робити, бо нас примушує вище начальство!» Якщо ви вже такі жлоби і вам шкода щоб ті продукти дісталися комусь…
От що виробляє мережа магазинів АТБ у Львові. Ввечері година восьма вони вивозять своїми возиками на смітник протерміновані продукти або пригнивші овочі. Вивозять багато. А найбільше курячих стегон, крилець. Або і цілих запакованих курей Наша ряба. І все би нічого Але останніми днями вони стали все те обробляти сильними хімічними розчинами, доместос, білизна. Не просто покропили.
А облито конкретно, просочено навскрізь. Позавчора йшла ввечері годувати своїх вуличних котів. А біля сміттєвих баків що за адресою Широка 68 дико скулить, аж падає на спину маленька руда собачка. Я підійшла, вона втекла. На землі лежить шматок курячої грудинки обробленої якимись їдучими хімікатами. Поміж баками розсипані кілограми апельсин, бананів, яблук.
От дитина просто заради цікавості візьме то в руки. Я собі так попекла праву руку що досі не можу нею нічого робити. Вчора зранку біля смітника вже лежали дві мертві сороки. І мені пропали два вуличних котика, які також любили ввечері заскочити на контейнер щоб знайти собі щось. Я пішла до старшого продавця магазину АТБ що на Широкій щоб прояснити ситуацію.
Вона мені каже:»Ми будемо то робити, бо нас примушує вище начальство. Якщо ви вже такі жлоби і вам шкода щоб ті продукти дісталися комусь, утилізуйте, визіть за місто, закопуйте.
А не так щоб все те валялося поміж будинками. Я скільки разів говорила на всіх громадських слуханнях щодо безпритульних тварин що такі супермаркети можуть укласти угоду з такими як я. А я годую на вулиці 40 вуличних котів і кілька собак.
Ми би ті протерміновані продукти купували за пів ціни. Ми знаємо що з ними робити: добре вимочити, кілька разів проварити. І то прекрасний корм для бездомних тварин. Чому це пишу…
Бо сама не дам ради з магазинами. Вони будуть продовжувати труїти тварин. Вчора собака, завтра птахи, коти. А їхати десь в міськраду я не можу, бо інвалід, з трудами пересуваюся.