Українців у 2022 році очікує зниження реального розміру мінімальної зарплати та пенсій. Дефіцит Пенсійного фонду досягне рекордної позначки, а Кабмін Дениса Шмигаля всупереч своїм обіцянкам на значне підвищення соціальних стандартів не наважився.
Що чекає на пенсіонерів наступного року?
Дефіцит Пенсійного фонду 2022-го досягне рекордної позначки 200,6 млрд грн. Є ціла низка причин для цього, але головні – відсутність виразної політики щодо детінізації зарплат, відмова підвищувати мінімальну зарплату до рівня її реальної позначки, складна ситуація в економіці (зокрема й через повільну вакцинацію).
Поки що в уряді зосередилися на обіцянках запровадити накопичувальний рівень пенсійної системи, але він стосуватиметься лише майбутніх пенсіонерів. Крім того, у разі внесків із мінімальної зарплати розмір “накопиченої” пенсії буде ще нижчим, ніж за чинної системи.
А ті 11 мільйонів пенсіонерів, які зараз живуть на виплату з ПФУ, змушені залишатимуться за межею бідності. І хоча прожитковий мінімум, зокрема для пенсіонерів, Кабмін Шмигаля і обіцяв підвищити до реального рівня, на проєкт бюджету-2022 це не вплинуло.
Мінімальна пенсія до липня 2022-го буде на рівні 1934 грн, у липні збільшиться до 2027 грн, а в грудні – до 2093 грн. Тобто найменш забезпеченим українцям за рік додадуть лише 159 грн. І це при тому, що вже зараз, згідно з розрахунками Мінсоцу, пенсіонеру на базові потреби (без урахування мобільного зв’язку, інтернету та різноманітного харчування) на місяць потрібно 3692 грн.
Це означає, що більшість українців на заслуженому відпочинку 2022-го приречені на бідність. Якщо їх не забезпечують родичі, які працюють. І йдеться навіть про тих пенсіонерів, які все життя справно сплачували внески до Пенсійного фонду та отримували середню по країні зарплату.
Надію на зростання пенсій “вбили” в зародку
Український закон зобов’язує державу виплачувати пенсії в розмірі не менш ніж 40% мінімалки для тих, хто виконав вимоги щодо стажу та досяг 65-річчя. Була надія, що Кабмін хоч би закладе реальний розмір мінімалки до проєкту бюджету. Тим більше, сам Шмигаль радісно повідомляв, що середня зарплата в країні вже досягла історичного максимуму в доларовому еквіваленті.
Але цього не сталося. Мінімалку підвищать лише на 200 грн, тобто на 3% – до 6700 грн. І це менше, ніж очікуваний рівень інфляції 5-7%. Насамперед постраждають бюджетники, багато з яких справді отримують мінімалку. Але загалом від цього постраждають усі: рівень зарплат у тіні лише зростатиме, бюджету Пенсійного фонду на значне зростання надходжень розраховувати не доводиться.
OBOZREVATEL питав на пресконференції у Шмигаля, чому вирішили підвищити мінімалку лише на 200 грн. Він відповів, що нібито не можна неконтрольовано підвищувати зарплатню. “Якщо неконтрольовано підвищувати мінімальну заробітну плату – це досить великий ресурс, який матиме великий вплив на монетарну політику. Це може розкрутити інфляцію до гіперстану”, – прем’єр.
Але щоб не зростали ціни, Кабмін зважився фактично урізати реальний розмір мінімалки (з урахуванням інфляції). А якщо буде менше покупців, то й продавці не зможуть підвищувати ціни та конкурувати між собою.
“40% застрахованих платять податки з мінімальної зарплати. Значить, фонд оплати праці буде заморожений, а це джерело наших місцевих бюджетів. І паралельно це завдає удару по Пенсійному фонду”, – пояснив ексміністр соцполітики Андрій Рева.
Заради справедливості варто сказати, що у проєкті бюджету є й позитивні нововведення. Виділили гроші на підвищення зарплат лікарям до 20 тисяч гривень, виявили кошти на купівлю квартир ветеранам АТО. Проте загалом проєкт бюджету Кабміну Шмигаля для українців може виявитися “бюджетом бідності”.