У цьому місті тимчасово заборонили стандартні богослужіння УПЦ МП. Вони тепер можуть відбуватися лише за зачиненими дверима.
Нове правило, запроваджене владою Броварів на Київщині, діятиме до кінця воєнного стану. Протягом цього часу храми працюватимуть в особливому режимі та перебуватимуть під охороною.
“Призупинення роботи церкви у звичайному режимі не означає повної заборони священникам проводити служби. Але прості парафіяни приходити до церкви не можуть, лише священники, — каже Олексій Дорошенко, радник міського голови. — Ми не можемо заборонити служіння Богові, але мінімізувати вплив країни-агресора — можемо. Намагаємося вирішити питання цивілізовано”.
Хто і як контролюватиме виконання церковниками розпорядження місцевої влади — наразі під питанням. Тимчасово вирішено, що цей обов’язок буде покладено на мешканців ОТГ, які не належать до громад УПЦ МП. Своєю чергою клірики московської церкви звернулися до голови Київської обласної військової адміністрації. Мовляв, рішення — незаконне. Оприлюднили й заяву синоду, в якій йдеться про те, що Церква засуджує російську агресію, а також підтримує ЗСУ і постраждалих. Скажімо, надає притулки та гуманітарну допомогу біженцям. Тому вважають, що заборона їхній церкві здійснювати відкриті богослужін-
ня — це “вкрай небезпечне загострення протистояння на релігійному грунті”, а органи місцевої влади ухвалюють рішення про заборону діяльності РПЦвУ “через надумані та свідомо не-правдиві звинувачення”.
Натомість більшість мирян відреагували позитивно на рішення влади, каже Олексій Дорошенко. І на це є зрозумілі причини.
“Під Броварами відбулася найбільша танкова баталія з часів Другої світової війни. Через наш напрямок йшло дуже багато рашистської техніки, і її тут знищували, як тільки могли. Люди дуже постраждали й багатьох дратує, коли на території громади досі працює церква, яка є філіалом Російської православної церкви”, — додає пан Дорошенко.
Втім, чимало громад після деокупації вже зробили належні висновки: відбулося 16 переходів до ПЦУ, ще у 21 парафії сьогодні готують відповідні документи.
“Наприклад, нову громаду створюємо в маленькій церкві, що на території однієї з військових частин. Там був священник російської церкви. По тій частині “прилетіло” в перший же день війни. І ще декілька разів — трохи згодом. Військові сказали батюшці: “Вибачте, але збирайте речі — і до побачення”. Тепер туди буде призначений капелан ПЦУ”, — продовжує Олексій Дорошенко.
Також у Броварах хочуть замінити вивіски на храмах УПЦ МП. Адже три роки тому Верховна Рада прийняла закон про перейменування УПЦ у Російську православну церкву в Україні РПЦвУ. Храми мають замінити таблички, але вони цього не роблять. Тому громада вирішила організувати це власним коштом і встановити вивіски перед кожною церквою, аби люди усвідомлювали, куди йдуть та куди несуть свої кошти.
“Броварська та Бориспільська єпархії цієї церкви — чи не найбільш проросійські, бо вони підпорядковані митрополиту Антонію, який активно й послідовно будував фундамент рашизму в Україні, — підсумовує Олексій Дорошенко. — Спостерігаю в інших громадах активний перехід у ПЦУ, а Бориспіль та Бровари донедавна — це просто закостенілий “рускій мір”. Це треба обов’язково змінювати”.
ДО РЕЧІ
3 травня мер Конотопа на Сумщині Артем Семеніхін заборонив діяльність УПЦ МП на території міста. Загалом тут діяло з десяток їхніх храмів. За дорученням міського голови, силовики провели опис майна. Тероборону поставили охороняти церкви, аби священники не виносили майно, яке належить громаді. За словами очільника, віруючі УПЦ МП не чинили цьому cпротиву.