Коли почалася велика війна, Яна добровільно приєдналася до лав ЗСУ і стала медикинею у 93-й бригаді “Холодний Яр”. Загинула на Донеччині під час евакуації поранених українських захисників, пише Експрес.
Яна Рихліцька народилася на Хмельниччині. Згодом її сім’я переїхала до Вінниці. Дівчина здобула освіту юриста у Харкові, працювала рекрутеркою у відомій ІT-компанії. Янині друзі кажуть: вона була дуже різнобічна особистість — захоплювалася бойовими мистецтвами, любила книжки, подорожі, спорт.
“Ми познайомилися з Яною у 2014-му. Я викладав бойове мистецтво капоейра, Яна захотіла прийти на тренування. Так ми зустрілися і вже не розставалися, — каже Ігор Ющішин, цивільний чоловік Яни. — Дуже любила читати: кожної вільної хвилинки, уночі. Могла навіть не пам’ятати авторів, які їй сподобалися, бо сьогодні закінчувала одну книжку, а вже завтра починала нову”. А ще Яна вчила польську, португальську, малювала…
“Ми познайомилися у 2017 році в Харкові. Тоді Яна у мене брала уроки малювання східного живопису, — згадує Тетяна Самсонова, подруга. — Вона не боялася бути смішною, брала участь у містичних фотосесіях, втілювала гумористичні образи. Любила кататися на велосипеді, подорожувати”.
На початку лютого минулого року Яна повернулася з мандрівки Бразилією. Вирішила поїхати на кілька днів у гості до батьків у Вінницю. Коли зрозуміла, що наступ РФ неминучий, прийняла рішення не їхати до Харкова і пожити у батьків.
“Увечері 24 лютого ми з Яною пішли до військкомату — записатися у ТрО. Проте черги були величезні, і людей без досвіду до війська не брали”, — згадує Ігор Ющішин. Яна не опустила рук. Сконтактувалася з добровольчими батальйонами Харкова і стала збирати для них кошти на амуніцію, плити, шоломи й форму”. Паралельно проходила курси з тактичної медицини й оператора БПЛА.
“Яна стала їздити як волонтерка у стабілізаційні пункти у Бахмуті, відвозила медикаменти. Там познайомилася з лікарями, волонтерами й добровольцями. Ці люди її надихали, і, я думаю, саме вони вплинули на її остаточне рішення почати працювати бойовою медикинею”, — додає Ігор Ющішин.
Згодом Яна Рихліцька стала медикинею 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Вісім місяців дівчина працювала у стабілізаційному центрі в Бахмуті. Але не припиняла волонтерити. У вільну хвилину організовувала збори грошей для військових, писала заявки на допомогу в міжнародні фонди.
“Яна горіла своєю справою. Вона була дуже рішуча дівчина”, — згадує волонтер Михайло Моргун.
Яна Рихліцька загинула 3 березня під час евакуації поранених, її автівка потрапила під ворожий обстріл. У батьків вона була єдина дитина. Поховали Яну на Алеї Героїв у Вінниці.