В моєму батьківському будинку зберігається старовинний молитовник, датований 1908 року і виданий у місті Львові українською грекокатолицькою церквою.
Він нам дістався у спадок від моєї прабабусі Агафії, яка завжди розповідала що ще до приходу радянської влади наші люди святкували Різдво Христове 25 грудня, і я родом не з Львівщини є, а із Буковини.
Моя мати розказувала, що моя брабабця, навіть попри зміну дати Різдва на 7 січня, коли західна Україна стала частиною радянського союзу, завжди кожного року казала в день 25 грудня, що сьогодні є Різдво Христове.
Не кажіть, що ваші баба і дід святкували Різдво 7 січня і ви будете святкувати, бо це омана. Ваші дід і баба може і святкували 7 січня, але їхні їхні предки святкували 25 грудня впродовж кілька століть.
То чому наші деякі українці так тримаються за цю дату 7 січня, невже ви не розумієте, що це символічна “совкова дата”, яка асоціюється з приходом на нашу землю совєтів, які вам “впихали” юліанський календар із зміною дати Різдва і московський патріархат.
Весь цивілізований демократичний світ, який нам допомагає у війні проти росії зброєю, санкціями, гуманітарною допомогою – святкує 25 грудня. Невже ми не розуміємо, що у стані війни, ми не можемо таке велике свято, як Різдво Христове, святкувати в один той самий день разом з окупантами.
І як завжди, хтось скаже не на часі, бо в Україні війна, а коли буде на часі? Коли знову настане мирне небо над Україною і ми знову станемо толерантними до всього. Як кажуть “куй залізо поки гаряче”.
Запам’ятайте одну істину, ніхто із на не вічний, і наші діти та внуки перейдуть на календар григоріанський і будуть святкувати із всім світом не тільки Різдво, а і Великдень в один день. Мій принцип є такий – нічого не хочу мати спільного з окупантами та вбивцями і раджу всім так думати.