Невідомою речовиною, якою у Тернополі отруїлася студентка медуніверситету з Нігерії Бадмус Ололаде, могла стати щуряча отрута. Банку від неї поліцейські знайшли у подружки, де свою останню ніч провела дівчина.
Чи справді іноземка наклала на себе руки через провалений іспит, чи загрожувало їй повернення на батьківщину, що насправді трапилося в університеті і як у виші ставляться до африканських студентів – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Загибель студентки Тернопільського медуніверситету 24-річної Бадмус Ололаде ледве не вилилася у міжнародний скандал. Нігерійські ЗМІ з посиланням на подруг дівчини звинуватили виш у тому, що вона скоїла суїцид через провалений іспит. Мовляв, тут упереджене ставлення до африканських студентів.
“Бадмус Ололаде Рафіат, студентка-медичка останнього року навчання, відчувала, що у неї не було іншого вибору, окрім як позбавити себе життя після виключення з вишу за те, що вона не змогла скласти іспит”, – пише сайт YabaLeftOnline.
Інше видання, цитуючи слова подруги, ділиться такими подробицями: “У середу Бадмус треба було скласти іспит із педіатрії. Вона його не склала і пішла в деканат – опустилася на коліна і плакала. Ми всі благали, але там сказали, що не допоможуть нам. Тому ми вирішили розпочати процес переведення в інший виш, що кожен робить після виключення, щоб скласти випускний іспит в іншому закладі. Але і в цьому було відмовлено”.
За словами знайомих, після шести років навчання дівчина змушена була повернутися в Африку. А після цього шансів довчитися в Україні в неї не було взагалі. Тому засмучена Бадмус Ололаде пішла до подруг, залишила передсмертну записку і вбила себе.
Судячи зі сторінки в Instagram, дівчина була дуже життєрадісною – практично на всіх знімках усміхалася. Кілька місяців тому вона ділилася фотографіями з подорожей: то зі 104-го поверху всесвітнього торговельного центру Нью-Йорку, до цього – з пляжу Пойнт Плезант Біч американського штату Нью-Джерсі. “Сімейний стан: закохуватися у світ”, – писала тоді студентка.
Остання фотографія – біля полиць із цукерками в українському супермаркеті. Бадмус, як завжди, усміхається, а друзі пишуть слова співчуття.
Померла від щурячої отрути?
У поліції розповіли, що бездиханну темношкіру дівчину виявив на вулиці перехожий. Нещасну у стані клінічної смерті госпіталізували, але врятувати її не вдалося.
Офіційна причина смерті – отруєння невідомою речовиною, кажуть у поліції. Неофіційно додають, що у квартирі подруги, де дівчина провела свою останню ніч, виявили банку зі щурячою отрутою. Можливо, саме ця речовина і стала причиною загибелі студентки – наразі очікують на результати експертизи.
“Ми опитали студентів і знайомих, це більш ніж 30 осіб. Розглядаються всі версії, зокрема доведення до самогубства і вбивство. Але у дівчини не було жодних тілесних ушкоджень. Тобто не можна говорити, що в неї силою заливали отруту. У прощальній записці вона теж нікого не звинувачувала”, – каже начальник обласної поліції Олександр Богомол
Раніше правоохоронці заявляли, що напередодні смерті Бадмус була схвильована через проблеми в університеті. Вона не знала, як про це повідомити батькам. Наразі, уточнили в поліції, у них є доступ до мобільного студентки. Можливо, це допоможе висвітлити на обставини трагедії.
“Про повернення в Африку не йшлося”
У Тернопільському національному медичному університеті нам розповіли, що загибель дівчини з Нігерії стала трагедією для всіх працівників. Але багато що з того, що поширюють ЗМІ – не відповідає дійсності.
“У слідства є кілька версій, але остаточної поки немає. При цьому навіть один із моїх коментарів переробили (може, у зв’язку з некоректним перекладом), нібито я офіційно заявляв, що це вже підтверджено. Ми, як і всі, чекаємо на результати розслідування”, – каже декан факультету іноземних студентів Петро Сельський.
Він підтверджує, що дівчина була студенткою 6-го курсу факультету іноземних студентів, і за день до смерті дійсно складала іспит. Але жодного некоректного ставлення чи обмеження її прав не було.
“У соцмережах пишуть, що тут немає поваги до африканських студентів, а дівчина була бідною, аж до того, що їй не було чого їсти. І нібито вона змушена була повертатися до своєї країни, щоб знову відкривати візу. Це неправда! Дійсно, студенти дуже емоційно переживають іспит. Але тільки розслідування встановить, як нескладання іспиту вплинуло на те, що трапилося”, – каже декан.
Він пояснює, що за законодавством у студента є три шанси проекзаменуватися. Бадмус і ще кілька студентів не відповіли на всі три поставлених запитання на останньому комісійному складанні. І вже після цього студентам повідомили, що вони будуть відраховані.
“Але це не означає, що все проходить за один день. Відбувається ціла процедура, зокрема узгодження зі студпарламентом. У молоді є час підготуватися і вирішити організаційні питання. Але наш університет відразу ж після відрахування пропонує повторне навчання. Причому не на цілий рік, а тільки на той семестр, в якому виникли проблеми. І у студентки була можливість повторити навіть не весь семестр, а тільки окремі дисципліни”, – уточнив Сельський.
Бадмус Рафіат мала достатнє фінансове забезпечення. Родичі дівчини живуть в одній з європейських країн, і у Бадмус була відкрита віза в цю країну. І там же у нашому посольстві можна було відкрити студентську візу в Україну. Тому про повернення на батьківщину взагалі не йшлося.
Це означає, що дівчина могла пожити до вересня у родичів, а потім знову повернутися до нас і довчитися. Її б відрахували, але проблем для повернення не було б узагалі. Всі права студентки були збережені”, – уточнили в медуніверситеті.
Бадмус Ололаде, як кажуть у виші, навчалася по-різному, здебільшого – середньо. Нічим не вирізнялася з-поміж інших студентів. А якогось негативного ставлення до іноземців, наприклад, через те, що вони з Африки, у університеті не було.
“У нас ніколи не було міжнаціональних конфліктів, адже навчаються студенти з понад півсотні країн, а національностей ще більше. І групи – завжди змішані. Наприклад, із 14 осіб – четверо з арабських країн, четверо поляків, ще кілька студентів з африканських країн та Індії. Тому про особливе ставлення до студентів з Африки взагалі мови немає”, – каже Петро Сельський.