В Україні вже незабаром разом із паспортами зможуть видавати електронні адреси. На офіційний email представники влади будуть надсилати листи й повідомлення. Причому факт отримання підтверджувати не доведеться.
Головні нововведення документа: кому видадуть електронну адресу
Під час отримання паспорта вперше українцям будуть “автоматично (або за бажанням)” привласнювати електронну пошту.
Автор законопроєкту “слуга народу” Олександр Федієнко в коментарі OBOZREVATEL пояснив, що це може бути, наприклад, “мовчазною згодою”. Наприклад, в анкету впишуть норму, згідно з якою українець не заперечує проти обробки своїх персональних даних і не заперечує присвоєння електронної пошти. Тоді разом із паспортом будуть видавати й поштову адресу.
Під час обміну паспорта видавати електронну пошту будуть за бажанням.
Тобто українець зможе відмовитися від присвоєння йому “офіційної електронної пошти”. Правда, юрист Олександр Плахотник додає: і зараз є згода, наприклад, відмовитися від обробки персональних даних, заповнюючи анкети в державних відомствах, банках і т.д.
“Але якщо ви спробуєте відмовитися від обробки персональних даних, найчастіше вашу анкету, заяву просто не приймуть”, – розповідає Плахотник.
ФОП і юрособи зобов’язані отримати електронну пошту.
Якщо для простих українців залишають право вибору, то у випадку з бізнесом отримувати електронну пошту – зобов’язання. Це буде проходити або під час оформлення (якщо воно буде відбуватися після вступу закону в силу), або під час внесення будь-яких змін до реєстрів.
Будь-які повідомлення, офіційні листи, які відправляються на електронну пошту, будуть уважатися офіційно доставленими.
“Листи і/або повідомлення, відправлені на офіційну електронну адресу, можна вважати спрямованими й офіційно врученими без додаткового документального підтвердження їхнього напрямку тощо”, – йдеться в законопроєкті.
“За” і “проти” законопроєкту
Головний автор законопроєкту Олександр Федієнко заявив OBOZREVATEL, що норму щодо електронних адрес для фізичних осіб запропонував один із колег. Мовляв, сама по собі вона правильна, але насамперед документ розроблявся для підприємців (ФОП та юридичних осіб), які зможуть спілкуватися з органами влади онлайн.
“Я вважаю, що в першому читанні потрібно прийняти будь-який законопроєкт. Я однозначно займаю позицію, що, якщо ми йдемо в цифрову державу, без цього атрибуту не обійтися. Ми ж цивілізована країна, ми розвиваємося в напрямі електронно-цифрових технологій”, – розповідає Федієнко.
Адвокат Ігор Степанов уважає, що присвоєння електронної пошти права українців не порушують, але при цьому експерт називає “фікцією” норму, згідно з якою офіційний лист або повідомлення вважається доправленим без додаткового підтвердження.
В експертному середовищі є багато питань із приводу законопроєкту. Експерт із кібербезпеки Маргарита Січкар додає: у законопроєкті не прописано, на якій платформі створять електронну пошту, хто буде її організовувати, скільки це буде коштувати бюджету і / або українцям і хто буде відповідати за збереження листування.
“Якщо це офіційна пошта, за допомогою якої можна буде офіційно вести листування або тим більше будь-яким способом себе верифікувати, така пошта не може перебувати на вже відомих платформах. Ми не можемо зобов’язати мільйони людей завести пошту та при цьому не мати гарантій, що ця платформа надійна, інформація не буде нікуди зливатися, а сам майданчик не закриється через три-п’ять років”, – додає Січкар.
Законопроєкт поки що тільки зареєстровано в Раді. І навіть якщо його ухвалять у такому вигляді в першому читанні, вже до другого розгляду документ можуть кардинально переписати/доповнити.