В Україні кількість шахрайських схем злетіла на 37% тільки за перше півріччя 2020 року. Зловмисники для обману псують банкомати, створюють фейкові сайти, телефонують довірливим клієнтам банку і розробляють шкідливе програмне забезпечення.
Випадки шахрайства почастішали
Одна зустріч із шахраєм в середньому обходиться українцям у 1819 грн, підрахували в Національному банку. У першій половині 2020 року банки повідомили про 47,5 тисячі таких випадків. У минулому році їх було всього 34,7 тисячі. Зростання склало майже 37%!
Як розповіли OBOZREVATEL в Асоціації членів-платіжних систем ЕМА, змінюються також і підходи шахраїв. Вони діджиталізувалися, вдосконалили свої методи, навчилися вводити в оману навіть тих клієнтів банків, які, здавалося б, фінансово грамотні.
“Питома вага збитків від незаконних дій і сумнівних операцій з використанням платіжних карт у загальному обсязі всіх операцій з платіжними картками становила лише 0,0048% (у першій половині 2019 році – 0,0043%). Водночас ми усвідомлюємо, що для кожної окремої людини, яка зазнала втрат через шахраїв, це може бути істотним і, звичайно, неприємним випадком”, – розповіла на брифінгу начальниця управління зі зв’язків з громадськістю та фінансової обізнаності НБУ Леся Войтицька.
З початком карантину кількість шахрайських операцій зросла: українці частіше користуються картами, онлайн-переказами і заразом частіше стають жертвами зловмисників.
Шахраї використовують банкомати
Навіть не роблячи покупки онлайн, не розмовляючи з шахраями телефоном, можна стати жертвою шахрайської схеми. Достатньо всього лише скористатися банкоматом. Є кілька схем обманів:
Скріммінг. Як розповідає заступниця директора асоціації “ЕМА” Олеся Данильченко, останнім часом кількість крадіжок коштів із використанням спеціального пристрою “скріммінг” зросла в рази. Шахраї встановлюють цей ледь помітний прилад у роз’єм банкомату для прийому карт.
Його побачити неозброєним оком практично неможливо. Стикаючись з картою, він зчитує і запам’ятовує її дані. Потім шахраям варто лише скопіювати їх і за допомогою іншого пристрою виготовити дублікат карти.
Експертка з кібербезпеки Маргарита Січкар пояснює OBOZREVATEL, що жодна з популярних порад “правильного” використання банкомату не може забезпечити повний захист. Одні кажуть, що варто користуватися тільки тими банкоматами, які знаходяться в торгових центрах і магазинах. Але водночас більшість приладів знаходили саме в таких приміщеннях.
“Досить корисна порада в такій ситуації – прикривати клавіатуру, коли набираєте пін-код. Найчастіше в таких банкоматах встановлюють непомітну камеру, яка знімає всі ваші дії і за допомогою якої можна підглянути цифри.
Траппінг. Ще один менш поширений спосіб шахрайства – траппінг. Це спеціальний прилад, який “захоплює” карту і не відпускає її до певної дії. Клієнт думає, що його карту “з’їло”, телефонує в банк і йде.
Тоді підходить шахрай і продовжує користуватися банкоматом, використовуючи чужу карту. “Траппінг зараз не настільки поширений спосіб шахрайства, як тільки клієнт зателефонує до будь-якого банку, в якому він обслуговується, оператор відразу ж порадить йому нікуди не відходити від банкомата. Це фактично виключає можливість будь-якого шахрайства. Але є й інші випадки, коли картка не “вилазить” і клієнт просто її забуває”, – розповідає OBOZREVATEL представник пресслужби одного з великих банків.
Як правильно користуватися банкоматом
Краще користуватися тими банкоматами, які завжди знаходяться під наглядом. Наприклад, у відділеннях банків, у торгових центрах, супермаркетах.
Перед тим, як використовувати банкомат, варто перевірити отвір для видачі готівки і циферблат – на них не має бути знімних елементів.
Гроші потрібно перераховувати відразу біля банкомату. Водночас краще робити це так, щоб ваші руки завжди були під наглядом камери, встановленої на самому банкоматі.
Якщо банкомат не видав гроші, не можна відходити від нього. Потрібно відразу ж зателефонувати до банку і спробувати знайти пристрій для “захоплення” готівки.
Крім того, є й інші методи обману:
фейкові сайти;
шкідливі програми;
шахрайські дзвінки нібито від банку або НБУ, під час яких в українців дізнаються персональні дані карт.
Незважаючи на те, що банки інвестують мільйони гривень у безпеку, захистити клієнта, який сам розкриває персональні дані, скачує шкідливі програми або переказує гроші, практично неможливо. Тому безпека коштів насамперед залежить від самих українців.