З першим чоловіком я розлучилася 9 років тому. Жила я в невістках, тому після розлучення навіть не мала куди піти. То ж у віці 40 років, з майже 15-ти роками сімейного життя за плечима, я мала зрозуміти, що мені робити далі.
І тоді я вирішила їхати на заробітки в Італію.
Свою на той час 14-річну доньку я залишила з чоловіком і його мамою.
У мене була мета – в Італії заробити собі на житло. То ж я додому майже не приїжджала, бо крім доньки мене ніхто не чекав, та й дому, як такого, у мене не було.
Перше, що я зробила, це купила земельну ділянку в сусідньому селі, там я збиралася будувати дім.
Красиву місцину мені підшукала моя подруга, а коли я приїхала купувати землю під будівництво, познайомилася з Петром, рідним братом цієї моєї подруги.
Він мені дуже допоміг в оформленні необхідних документів.
Потім з’ясувалося, що Петро розлучений, між нами виникла симпатія, і ми почали зустрічатися. Петро наполягав, щоб я поверталася додому.
На будівництво будинку я вже заробила достатньо, то ж повернулася в Україну, влаштувалася на роботу.
Ми почали разом жити і будувати дім. Але виходить так, що всі кошти на будівництво заробляю я. Петро займається тільки організацією будівництва і частково будує сам (велика частина будує бригада і наймані робітники, яких оплачую також я). Чоловік також організовує закупівлю і доставку будматеріалу.
З недавніх пір він став говорити про те, щоб будинок (частку або якось ще) я оформила на нього.
При цьому ми повністю проживаємо на мої кошти (продукти, одяг, оплата комунальних послуг). У чоловіка залишається від зарплати кілька тисяч, про витрату яких я маю лише уявлення (все йде на його потреби – запчастини, бензин).
Якщо і прошу його щось купити, він це робить, але з великим небажанням. Якщо має якийсь додатковий заробіток, намагається витрачати так, щоб вони були вкладені в його майно (а це машина або купує дорогі інструменти робочі).
У нього двоє дітей від перших шлюбів, так що частина зарплати йде туди (аліменти одній дитині і оплата навчання іншій). У мене доросла дочка від попереднього шлюбу.
У мене росте невдоволення тим, що чоловік, проживаючи на мої кошти, ставить умови про частку в будинку куди, як він думає, досить вкладається він своєю участю в будівництві.
При цьому днями він заявив, що шлюб реєструвати зі мною не хоче, але поставив умову – оформити «будь-яким шляхом» частину будинку на нього (половину, як я зрозуміла).
Як бути в такій ситуації? Всі мої заробітки йдуть на будівництво і наше утримання.
Його родичі дуже підтримують його позицію (думаю, вони і нарадили), хоча у мене і думки не було, що як каже його рідня «побудуєш будинок, а вона вижене тебе».
Але тепер я замислилася. На даний момент я проживаю на території його рідні (старий дідів будинок), а наш будинок ми будуємо. Чоловік досить легко розпоряджається грошима по будівництву, але все в справу.
Нещодавно поскаржився, що грошей залишається мало на будівництво і сказав, що треба б мені, я так розумію, брати кредит.
Ну а кому ще?
Ось така ситуація. А ще, його родичі постійно його підбурюють, що нічого їй там красу наводити, треба про своїх дітей думати.
Ось така ситуація.
Що скажете?