Потребу в написанні наступних рядків зумовила сувора необхідність наших буднів та дії Росії на сході України
Ми щодня намагаємось щось зробити для посилення обороноздатності країни, жертвуємо для цього всім чим можемо, відправляючи допомогу нашим воїнам для захисту рідної землі, а Російська православна церква через свою «дочку» – УПЦ МП, продовжує розхитувати Україну з середини і сіяти сумнів, розбрат серед громадян, підігруючи на руку Москви та підриваючи таким чином обороноздатність нашої держави.
Священики УПЦ МП, в тому числі і на території Верховинського району, з метою уникнення народного гніву, з подачі свого очільника, при згадуванні найменування церкви намагаються всім нав’язати думку, що вони не УПЦ московського патріархату, а просто Українська православна церква, яка жодного відношення до Російської православної церкви не має і є самостійною структурою. При цьому, вся їхня «правда» спростовується фактом, який говорить сам за себе: кожен раз під час Богослужіння вони згадують свого «дорогого» патріарха Кирила, а не Вселенського патріарха Константинопольського Варфоломія, демонструючи тим самим свою приналежність та релігійну підпорядкованість.
На даний аргумент у них також є свої надумані відмовки для місцевих людей, мовляв, ми згадуємо патріарха Кирила як ворога українського народу. В даному випадку їхня брехня не витримує жодної критики, адже ворогів згадують в самому кінці, а священики УПЦ МП згадують Кирила найпершим серед релігійних діячів, як свого патріарха, і аж ніяк не ворога українського народу.
Ще одним наглядним прикладом їхньої «прихильності» до української державності є демонстрація позиції релігійних діячів УПЦ МП щодо участі громадян України в проведенні Операції об’єднаних сил на сході України. Під час спілкування з прихожанами храмів та місцевими жителями вони намагаються нав’язати останнім думку, що українським громадянам, особливо чоловікам, не варто брати участь у її проведенні. Краще відсидіти у в’язниці за ухилення від призову на військову службу, ніж воювати на війні проти своїх братів.
З релігійної точки зору, через призму дотримання Божих заповідей, позиція священиків є обгрунтованою, тільки чомусь заклики до ухилення від участі у військових діях на сході України з уст «горе-священиків» УПЦ МП та РПЦ не лунають до російських найманців та сепаратистів з числа мешканців Донецької і Луганської областей України. Навпаки, священики УПЦ МП всіма силами благословляють російських найманців та сепаратистів на війну проти українського народу. Крім цього, з числа прихожан РПЦ та УПЦ МП сформовано спеціальне незаконне воєнізоване формування – так звана «Російська православна армія» (РПА), яка не тільки бере участь в бойових діях на боці терористів, а й з особливою жорстокістю знущається над віруючими Православної церкви України.
Про зверхність релігійних діячів УПЦ МП над віруючими інших православних церков говорять і інші кричущі випадки, які мали місце на території Верховинського району. Зокрема, зі слів знайомих серед жителів сіл Верховинського району, які розташовані вздовж річки Білий Черемош, в одній із церков УПЦ МП мав місце випадок, коли діти прийшли сповідатися перед першим вересня до священика. Так він відносно окремих дітей не тільки не виконав свій релігійний обов’язок, а відправив їх з церкви тільки через те, що батьки раніше охрестили їх у УПЦ КП.
Поряд з цим, є і добрі новини. Як свідчить статистика, кількість прихожан УПЦ МП в українських селах з кожним днем все зменшується, людям відкриваються очі на їхні діяння. Та і більшість священиків є патріотичними, тільки їх постійно смикає і не дає можливості зайняти проукраїнську позицію керівництво РПЦ та УПЦ МП, погрожуючи відстороненням від церкви.