У відставку йдуть міністри охорони здоров’я, інфраструктури та розвитку економіки, але крісло хитається ще під двома урядовцями
Володимир Зеленський наближається до “екватору” свого президентства. Готуючись до підсумкової пресконференції, яка запланована на 20 травня, в Офісі президента вирішили знову перетасувати Кабмін. Посади залишають очільники МОЗ Максим Степанов, Мінінфраструктури Владислав Криклій і Мінекономіки Ігор Петрашко.
На перший погляд все логічно. Степанов йде на тлі проваленої кампанії з вакцинації проти COVID-19, Петрашко – скандалу з пальним. Щодо Криклія, то він заходив на посаду ще з Олексієм Гончаруком, та й на стан українських доріг не свариться тільки лінивий.
Але це те, що знаходиться на поверхні. Соціологічні опитування доводять, що навіть наступ на проросійську п’яту колону в обличчі кума Путіна Віктора Медведчука не дав Зеленському відчутного підвищення електорального рейтингу. Понад 50% українців не схвалюють діяльність президента. Саме тому, коли треба буде скинути ще більше негативу, звільнять і прем’єра Дениса Шмигаля, під яким вже хитається крісло.
ТСН.ua розбирався, навіщо звільняти трьох міністрів саме зараз і хто ще ризикує потрапити у немилість Банкової.
Провал вакцинації
Про відставку Максима Степанова з посади міністра охорони здоров’я в парламентських кулуарах говорили останні кілька місяців. І, кажуть, звільнили б його раніше, якби не третя хвиля пандемії COVID-19.
Провал кампанії з вакцинації очевидний. Поки люди в інших країнах знімають маски, дві дози вакцини в Україні не отримали навіть 20 тис. людей (станом на 17 травня). Із самим процесом щеплень повний хаос, як і з постачанням вакцин. Дослідження Міжнародного республіканського інституту (IRI, фінансується Канадою та США) доводить, що діяльність МОЗу щодо подолання пандемії коронавірусу не схвалюють майже 60% українців. При цьому 56% людей взагалі не хочуть вакцинуватися від COVID-19.
За інформацією джерел ТСН.ua у фракції “Слуга народу”, в Офісі президента переконували Степанова написати заяву на звільнення за власним бажанням, як це зробили Криклій і Петрашко. Однак очільник МОЗу відмовився, чим змусив Дениса Шмигаля робити особисте подання до Верховної Ради. Хоча сам Степанов ввечері 17 травня, вийшовши із засідання фракції “Слуга народу”, повідомив, що обговорював із Зеленським саме подання Шмигаля, а не заяву за власним бажанням.
У понеділок, 17 травня, профільний парламентський комітет, який очолює Михайло Радуцький, не підтримав відставку Степанова. Подейкували, що Радуцький дуже хотів очолити Міністерство після Степанова. Проте керівник фракції “Слуга народу” Давид Арахамія вже встиг заявити, що найбільше шансів у головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, який приходив до “слуг” на співбесіду.
Однак, визначатися буде сесійний зал Верховної Ради. За словами Арахамії, за відставку Степанова “слуги” дадуть 200 голосів. Разом із іншими фракціями і групами, які дуже хотіли відставки Степанова, точно назбирається 250-270 голосів. Але 226 “за” кандидатуру Віктора Ляшка під куполом наразі немає. Та й Степанов вже встиг звинуватити Ляшка у зриві вакцинації, мовляв той займався програмою COVAX, за якою ми мали отримати вакцини ще 15 лютого.
Економіка і дороги
Владислав Криклій та Ігор Петрашко йдуть зі своїх посад на тлі низки скандалів. Почнемо з економіки. Профільні експерти повідомляли, що Офіс президента поставив перед Міністерством розвитку економіки завдання домовитися з трейдерами про непідвищення цін на пальне в Україні на тлі зростання ціни на нафту. І, мовляв, Петрашко з цим не впорався, тому йде.
А в ОПУ вважали, що за допомогою урядового рішення про тимчасове держрегулювання цін, стабілізують ситуацію на ринку. Але як завжди не прорахували наслідки, викликавши хвилю обурення і порівнянь України з Венесуелою. Відреагували і найбільші мережі автозаправних станцій, знявши з продажу преміальні А-95 та дизель. Це рішення не має нічого спільного з принципами вільної конкуренції, так ще й порушує наші зобов’язання за Угодою про асоціацію з ЄС.
Замінити Ігоря Петрашка, який не прийшов 17 травня до “слуг” на фракцію, планують на чинного керівника Державної податкової служби Олексія Любченка. І хочуть призначити не просто міністром, а віцепрем’єром-міністром. Голоси за це, за словами керівництва фракції “Слуга народу”, є. Однак опозиція навряд чи підтримає кандидатуру Любченка. Після його призначення головним податківцем там наголошували, що він підпадає під люстрацію.
Така ж історія і щодо Владислава Криклія. Його мінятимуть на керівника “Укравтодору” Олександра Кубракова. Кажуть, останній непогано себе зарекомендував в ОПУ завдяки “Великому будівництву”. А з Криклієм вони не сильно товаришували, бо той не поділяв оптимізму Банкової, що під час пандемії COVID-19 гроші з “ковідного” фонду треба пускати на дороги.
До того ж, у Криклія були натягнуті відносини з профільним парламентським комітетом, де найбільшим його прорахунком вважають хаос на “Укрзалізниці”. Мовляв, чого вартий останній випадок, коли в потязі Одеса-Рахів прорвало трубу і водою затопило весь плацкартний вагон. Та й згадати тільки скандал, який підірвав соцмережі, коли журналіст з Данії Йоганнес Вамберг Андерсен помив шваброю вікно українського потяга, в якому мав їхати.
Звільнення Петрашка і призначення Любченка, на відміну від Степанова та Ляшко, “слуги” на фракції погодили, голоси будуть. Тому відставку проголосують у вівторок, 18 травня, на позачерговому засіданні о 16:00. А от призначати Любченка і Кубракова планують у четвер, 20 травня, на позачерговому засіданні, яке вже ініціював Володимир Зеленський.
Але це не єдині три урядовці, до яких Офіс президента та Верховна Рада мають питання. Крісло також хитається під очільником Міністерства фінансів Сергієм Марченком та віцепрем’єром-міністром з питань стратегічних галузей промисловості Олегом Уруським. Проте наразі голосів за їх звільнення та, що найголовніше, кандидатур на заміну, у Зеленського не мають. Та й до отримання траншу МВФ, який ми чекаємо вже більш ніж пів року, звільняти Марченка не будуть.