У п’ятницю, 14 січня, православні віруючі шанують святителя Василя Великого, який є одним із Отців Церкви. На Facebook-сторінці Православної церкви України розповіли, чому його називають Василем Великим та святкують цей день.
Відомо, що Василь Великий – архієпископ Кесарії Каппадокійської, церковний письменник та богослов. Один із трьох отців Церкви, поряд із Григорієм Ніським та Григорієм Богословом. Він жив у IV столітті і здійснив багато богоугодних справ.
Народився Василь у багатій сім’ї, де виховували 10 дітей, і 5 з них шановані у лику святих. Його сім’я славилася своєю благочестю та релігійністю. Василь мав добру освіту, цікавився математикою, медициною та астрономією. Закінчивши навчання, він повернувся додому і ступив на шлях аскетичного життя. Василь роздав своє майно біднякам і почав разом із християнськими подвижниками подорожувати різними містами, розповідаючи людям Священне Писання. Саме Василя Великого називають батьком грецького чернецтва, адже його правила чернечого життя є взірцем для статутів у монастирях.
У 40-річному віці його прийняли до Єпископської хіротонії в Кесарії, де він щодня проповідував двічі на день. У цей час він здійснив чин Божественної літургії, яким ми досі користуємося, літургію по ньому кілька разів на рік. Святим написані також численні богослужбові твори, бесіди, тлумачення та навернення.
Але 9 років його архієрейства були досить складними, бо він святитель зіткнувся зі світською владою, яка підтримує брехню аріанства. Проте він продовжував будувати Церкву, допомагав віруючим, а особисті кошти використав на справи милосердя (відкривав притулки нужденним, а також лікарню).
Святитель мав проблеми зі здоров’ям ще з юних років, а турботи пастирського служіння забирали в нього багато сил і енергії. У 49-річному віці він помер, і Церква відразу почала шанувати його пам’ять.
“Не без причини і не випадково божественний Василій розв’язався від тіла і преставився від землі до Бога в день Обрізання Ісуса, що святкується між днем Різдва і Хрещення Христового. Тому цей блаженніший, проповідуючи та вихваляючи Різдво і Хрещення Христове, звеличував обрізання духовне, і сам, скинувши тіло, удостоївся піднестися до Христа саме в святі дні спогаду Обрізання Христового. Тому-то і встановлено в даний день щорічно вшановувати пам’ять Великого святкуванням і торжеством”, – зазначив у своєму слові Амфілохій, єпископ Іконійський.