Священник разом із родиною не платив за оренду житла.
У жовтні минулого року вдова загиблого на фронті атовця уклала договір і здала житло переселенцям – священнику та його сім’ї. Як повідомляє 33-й Новини, квартира розташована в Десні, що на Вінниччині, і належить сину та дружині покійного атовця.
Нові мешканці заплатили 8 тисяч гривень – за перший і останній місяць, розповіла вдова Сніжана Матусевич. Однак від жовтня священник нічого на платить – ні комунальні, ні за оренду, двері чоловік відчиняти не хоче й говорить, що спілкуватиметься лише в суді.
«Я покликала на допомогу побратимів загиблого чоловіка, бо за мене нікому заступитись. І що я сьогодні почула від своїх квартирантів-боржників. Це шок! І ці люди проповідують любов ближнього і по канонах Божих?» – розповіла під час штурму власної квартири, яку Спілка ветеранів війни купила її сину, Сніжана Матусевич.
Побратими загиблого атовця не один раз намагалися поговорити з мешканцями квартири й пояснити, що треба або платити, або виселятися. Чоловіки заявляли священнику: якщо не відчинять, їм зламають ломами двері і викличуть поліцію, однак квартиранти все одно не реагували.
«Платіть за квартиру чи виселяйтесь! Син і вдова нашого побратима хочуть повернути своє житло. Десна і Вінниця – це Україна, а не ДНР! Ображати сім’ю загиблого захисника України тут вам ніхто не дасть!» – мирно намагалися поговорити побратими атовця, але марно. Тому після провалу вже повторної спроби по-доброму домовитись про погашення боргів за оренду квартири і комуналки, хлопці в камуфляжі пішли на штурм малосімейки в гуртожитку.
Вони із двома кувалдами і ломом буквально за 15 хвилин звільнили квартиру від квартирантів, винесли на коридор всі їхні речі під крики дружини та сина священника, які звучали переважно російською “Суки! Бандити! Жаль вас в ДНР не постреляли? А ти – проститутка!”. Священник же кричав: «Слава Україні! Я знаю Симеона і визнаю ПЦУ…».
Свідчення поліції, що прибула на місце події, дали і побратими загиблого, і його дружина Сніжана Матусевич.
«Ми повернули вдові квартиру, яку в неї фактично віджимали цю віряни без Бога в серці. Бо як можна було знущатись і заганяти в борги дитину і дружину загиблого воїна. Іншого виходу у нас не було… Бо в обличчя нам кричали таке, як буцім то ми не у Вінниці, а в Донецьку! Новий замок і двері в житло Сніжани ми купимо за власні кошти», – наголосили вони.