Випадок у Дніпрі, де строковик Артемій Рябчук розстріляв товаришів по службі з автомата, шокував усю країну. Цю трагічну подію почали активно обговоряти у соціальних мережах. Зокрема, припускають, що змусити теке вчинити хлопця могла “дідівщина”.
У матеріалі розміщеному на сайті ТСН.ua зібрали розповіді тих, хто колись служив у військовій частині 3021 у Дніпрі.
Варто зазначити, що дана військова частина належить до МВС, а не до ЗСУ. Тут служать хлопці, яких призвали на строкову службу.
Чимало з тих, хто колись служив у військовій частині 3021 розповідають про свавілля керівництва частини та “дідівщину”, утім є й ті, хто залишає гарні відгуки.
Зокрема, киянка Олена Липовенко на своїй Facebook-сторінці, розповіла, що свого часу служила у зазначеній військовій частині. Спогади про службу у тій частині у неї не надто приємні.
“Солдати в/ч 3021 неодноразово стискалися з неправомірними діями з боку командування. Потрібно постійно протистояти шаленому тиску у вигляді фізичної розправи, знущань, насильства та інше. Нацгвардійська дніпропетровська мафія, рука якої руку миє, не щадить нікого. Були випадки, коли солдати строкової служби не витримували знущання від начальства та закінчували життя самогубством. Факти стиралися. Керівництво отримувало підвищення й відчувало всемогутність. Така всемогутня мафія… Скалічені долі хлопців та дівчат, забране їх життя і здоров’я, безліч порушень прав і свобод службовців, у тому числі доведення до самогубства, примусове лікування у психіатричних лікарнях та безліч іншого. Здоров’я дітей було втрачено під час служби. Замість надання медичної допомоги, їх закривали подалі від усіх, робили з них інвалідами. Ця подія допомогла мені усвідомити, що треба відповідати не лише за себе, але й за інших. Кожен українець, кожен нацгвардієць винен за тих дітей, чиї долі ламаються у закритих частинах. Через наше мовчання гинуть люди, ламаються долі молодих перспективних жінок і чоловіків”, – пише Олена.
У коментарях під дописом жінки розповідають про хлопців, яких знайшли мертвими впродовж 2018-2019 років. Під постом дівчини знайшлися ті, хто також розповів свої історії служби в армії:
“Підписуюсь під кожним словом, бо там я теж служив 2003 року. І звинувачую у всьому командирів рот і підрозділів і прапорщиків, тому що це вони закривають насамперед очі на все, що відбувається серед солдатів. Інтерв’ю треба брати не у родичів і постраждалих, а у службовців того ж заклику, що цей хлопець усієї частини в.ч. 3021”, – написав Олександр Салабай.
“Розумничка. Як офіцер ЗСУ, теж неодноразово з таким стикався. Але один у полі не воїн. Тримайся! А цим г***нам – отримати те що заслужили!”, – сказав Олексій Закордонець.