facebook

Доказовий дієтолог Тетяна Колчанова – про ліки, які калічать наших дітей, правильне харчування та разрекламовані суперфуди

Доказова медицина в Україні тільки починає свій шлях, а люди, які вже зіткнулися з нею, помічають переваги над “старою школою” лікарів одразу.

Пройде ще декілька років, коли українці зрозуміють, що на прийомі у доктора не обов’язково отримувати величезний список ліків, а харчуватися правильно та відчувати себе здоровою людиною – не складно й та не потребує величезних фінансів.

Одним з популяризаторів доказової медицини є сертифікований дієтолог-нутриціолог Тетяна Колчанова. Вона адмініструє популярну групу “Доказові батьки” у Facebook і люб’язно відповіла в інтерв’ю Styler на питання, які хвилюють сьогодні багатьох українців.

Проблеми української медицини
“Не будемо закривати очі та вдавати, що в українській медицині немає проблем”, – каже експертка.

Дуже багато з них полягають у відсутності гарних спеціалістів та об’єктивної інформації щодо лікування хвороб.

Замість цього маємо “рекламовані фуфломіцини, які обіцяють лікувати вед усіх хвороб”.

“Велика проблема нашої медицини – вплив фармкомпаній. Поки фармпредставники будуть спонсорами різних медичних конференцій, навчальних семінарів, доки фармпредставники будуть ходити по лікарях і дарувати подарунки за призначення їхніх препаратів, доки реклама фуфломіцинів буде на кожному кроці, в телевізорі регулярно, ми не позбудемось від проблем в лікуванні та використанні цих фуфломіцинів”, – зазначає Тетяна.

Також великою проблемою нашої медицини є те, що лікарі не мають часу, бажання і часто – можливості дізнаватись інформацію з міжнародних джерел. Адже багато інформації англійською мовою, багато в платному доступі.

“Загалом ще є велика проблема професури. Часто професори, завідувачі відділень і так далі, маючи великий досвід, плюють на протоколи і кажуть, що їм видніше”, – каже Колчанова.

Препарати, які несуть шкоду
Дуже часто дітям лікарі так званої старої школи призначають “зовсім неадекватне лікування, яке не тільки не приносить користі, але й шкодить”.

Серед недолугих призначень – анальгін з димедролом, сироп від кашлю.

“Загалом є препарати, які не нанесуть ні шкоди, ні користі. Але є препарати, використання яких може завдати великої шкоди організму. Наприклад, свічки анальдим – анальгін з димедролом (улюблений коктейль для зниження температури швидкої допомоги)”, – повідомила вона.

Тетяна зазначає, що у всьому цивілізованому світі такий “коктейль” заборонений в педіатрії, а в нас досі використовується.

“Або сиропи від кашлю. Вони заборонені до 4-6 років (в різних країнах різні обмеження). А в нас призначаються ледь не з народження”, – каже лікарка.

Дуже часто у немовлят “кашель від сопель, що стікають по стінці горла, подразнюючи його”, а лікар призначає вище згадані сиропи.

“Дитина їх п’є, мокрота в легенях збільшується, дитина не може її відкашляти, бо елементарно не вистачає сили, в результаті, в кращому випадку, з’являється обструкція, а в гіршому випадку – приєднується пневмонія…” – розказує Тетяна.

Антибіотики від усіх хвороб
На жаль, практика виписки антибіотиків дитині без нагальної потреби – дуже розповсюджена в Україні.

“Найбільше мене обурює це неконтрольоване і не обґрунтоване призначення антибіотиків для лікування вірусів, або для профілактики, або на третій день температури (особливо в період COVID, часто при нормальному стані, лікарі призначають відразу 2-3 антибіотики одночасно, при тому – з групи резерву)”, – говорить експертка.

“Ми йдемо до того, що організм звикає до антибіотиків і з’являється антибіотикорезистентність, тобто, коли антибіотики вже просто не працюють”, – додала вона.

Шкода небулайзерів
Ще один з варіантів лікування, що може принести шкоду – наявність небулайзера (інгалятора) в родині і “бажання залити туди все на світі”.

“Є чіткі показання до його використання. Їх не так багато. А в нас інгалювати люблять все і всім – соплі, червоне горло, кашель. В кращому випадку то буде фізрозчин, а в гіршому – ллють і “боржомі” і сиропи відхаркуючі, які не є стерильними і їх категорично заборонено інгалювати”, – обурюється спеціаліст.

Правильне харчування – це зовсім недорого
Також ми запитали у Тетяни, яка є досвідченим нутриціологом, як в наш час правильно харчуватися.

Виявляється, харчуватись правильно – геть не дорого, якщо це робити розумно.

“Багато учасників наших марафонів говорять про те, що вони навпаки почали економити гроші після проходження навчання в нас. Чому? Тому що вони відмовились від харчового сміття, фаст-фудів і тому подібного”, – пояснює експерт.

Що ж включає в себе правильне харчування?

Дуже просто. Це споживання всіх груп продуктів для отримання максимальної користі з них.

Варто виключити ковбасу та сосиски, а замість них їсти м’ясо, яйця та рибу.

Треба вживати багато овочів, каші, цільнозерновий хліб.

“Це все звичайні продукти, які є в холодильнику в кожної людини”, – говорить дієтолог.

Одним словом, для правильного харчування зовсім непотрібно скуповувати дорогі та розрекламовані суперфуди.

“Вживання суперфудів є дуже переоцінене і загалом не потрібне взагалі, бо звичайні продукти можуть повністю збалансувати ваш раціон. І ви не витрачатимете зайві кошти на те, що не є настільки корисним, як то можуть рекламувати”, – доповнила спеціаліст.

Монодієти та дні голодування працюють, але з умовами
А ще дуже часто люди намагаються схуднути на монодієтах, морячи себе голодом.

Та у цього можуть бути негативні наслідки.

“Не можна сказати, що вони не працюють. Ні – вони реально працюють, але є кілька “але”. Коли людина сходить з них, вона швидко набирає вагу назад, і при тому може набирати навіть більше, ніж було до дієти”, – пояснює Тетяна.

Також, обмежуючи себе в споживанні якихось продуктів чи груп продуктів, організм людини не отримує всі корисні мікронутрієнти, які потрібні для адекватного його функціонування, і в людини з часом починаються різноманітні проблеми зі здоров’ям.

А от інтервальне голодування – досі досить спірне питання.

Певні дослідження показали їхню результативність. Проте там була досить мала вибірка людей, по якій “реально оцінити щось і зробити глобальні висновки досить складно”.

“Тому зараз я можу сказати, що інтервальне голодування має право на існування за умови збалансованого харчування протягом дня, проте своїм клієнтам я його все ж не раджу, за виключенням періоду в 12 годин – між вечерею та сніданком”, – каже спеціаліст.

Головні помилки людей які худнуть – це саме схуднення на монодієтах, занадто велике обмеження себе, також не підтримка в сім’ї призводить до зривів.

Тетяна радить всім українцям для зміцнення імунітету:

вакцинуватись
правильно харчуватись
займатись фізичною активністю
проводити багато часу на свіжому повітрі
не зловживати шкідливими звичками.
Нагадаємо, що лікар розповів про модний спосіб наживатися на довірливих українцях.

 

Джерело.

Close